Авторка: Світлана
Шановні читачі, я вдячна вам за увагу до статті про грубу і дуже цікаві коментарі. Сьогодні хочу навести деякі з них, тим більше що вони збіглися з моїми думками щодо продовження цієї теми.
Почнімо з найбільш гострого коментаря, який спонукає до відповіді (і в коментарях вона таки була – від іншого читача): «Шукати інформацію в російській Вікіпедії – себе не поважати: відсоток прямої брехні, вигадок та перекручень значно перевищує будь-які межі. Пані Світлана сама навела приклад: «южные регионы россии».
Залишмо осторонь емоційну складову про повагу (бо щодо емоцій я з автором згодна) і поміркуймо раціонально. Звісно, хочеться отримати об’єктивну і достатню інформацію у вартих довіри джерелах, але коли стаття в нашій Вікіпедії виглядає як явний гугл-переклад, тоді в дослідженні питань, які можуть бути пов’язані з російською культурою, варто зробити наступний крок – звернутися до російських першоджерел, причому найбільш доступних, розрахованих саме на масового читача. Це надає мінімум дві переваги. По-перше, це вибиває аргумент про українську пропаганду і «вивсьоврьотє», по-друге, дає змогу побачити їхню версію тих речей, які вони вважають «ісконними» (до речі, саме тому я такі цитати наводжу мовою оригіналу). Такі описи я наводила у статтях про рушник і полотенце, про хату і ізбу, і мені самій було цікаво подивитися на те, як російські джерела відображають дійсність: які акценти роблять, які пояснення наводять, які назви використовують, у тому числі й географічні, і так далі. І, звісно, я не сприймаю на віру як остаточний аргумент усе те, що цитую з російських джерел. Я додаю свої коментарі, коли бачу явну невідповідність у цитаті з тим, як я це розумію. І якщо ця тема зацікавить когось із читачів, такі цитати можуть визначити стартове дослідницьке запитання для подальших пошуків.
Друга частина коментаря цього читача стосувалася етимології слова «груба» і довіри до словників: «Щодо етимології, то польські словники переважно знають “gruba” лише як «копальня» з позначкою «диалектизм – Сілезія» з німецького Grube… Тож хай мене вибачають укладачі етимологічного словника, але польсько-німецьке походження слова «груба» виглядає притягнутим за вуха». Справді, Етимологічний словник української мови виводить походження цього слова з німецької мови через польську з двома значеннями, які й наводить автор коментаря: і «велика піч», і «копальня». В українській мові його «родичем» вказано слово «гребти». Чи може слово настільки відійти від свого оригіналу і чи може «велика піч» зменшитися в розмірах і набути іншої форми, щоб стати «грубою» в сучасному розумінні? Тут навіть у словники не треба занурюватися – читаємо далі ваші коментарі.
Ось читач підкреслює, що слово «плита» в теперішньому значенні чітко («буквально») співвідноситься з тим, від якого могло походити: «В нас є не лише груба, а й плита, для приготування їжі. Плита має над вогнем буквальну залізну плиту з круглими отворами, закритими концентричними кільцями з бортиками, щоби було можливо виймати потрібну кількість кілець на потрібний розмір посуду». Про плиту я навмисно в попередній статті не писала, бо в мовному аспекті це слово не викликає особливих сумнівів, що й показав коментар читача. Водночас буржуйку теж оминула, але з іншої причини: там не менш заплутана і не менш цікава історія, ніж із грубою. Тож спробуймо її розплутати.
(Далі буде)
“залізну плиту з круглими отворами, закритими концентричними кільцями з бортиками, щоби було можливо виймати потрібну кількість кілець на потрібний розмір посуду».- в нас їх називали юшками(Харківська обл.)
В мене й зараз є казанок для такої плити)