Автор: anti-colorados
Цю розлогу цитату треба було навести тому, що в ній багато правильного і раціонального, але знову застосовано той самий прийом, на який ми звертали увагу на самому початку, а саме – обрізано початок і кінцівку. Початок тут повністю відсутній у тому плані, що не показано, як той червневий, скасований удар чи удари могли привести до падіння режиму. Очевидно, що в лютому ці удари були значно потужнішими, а Додік особисто закликав іранців до повстання, в результаті навіть натяку ні на що подібне не сталося. А в червні такого не могло бути в принципі. Тому всі ці міркування мають суттєвий розрив і немає жодної аргументації щодо того, що між ударами та падінням режиму міг бути якийсь взаємозв’язок.
А ми зазначимо, що бородаті десятиліттями готувалися саме до такого повороту подій і, зокрема, створили вкрай ефективний апарат придушення невдоволення. Перша провокація Тромба, коли люди справді вийшли на вулицю, призвела до повного винищення тих, хто міг у принципі це зробити. За оцінками посвячених людей, загалом жертвами стали близько 40 тисяч людей, які повірили Додіку. Частину з них було вбито прямо на вулицях, а частина й досі вважається зниклими безвісти. Тож режим перемолов таку кількість людей лише за кілька днів, поки ті виглядали обіцяної Додіком допомоги. А режим продемонстрував усім свою здатність діяти в такому ключі і у промислових масштабах.
Ну, а ті порівняння, які наводить автор, – не зовсім доречні. Як не крути, але в кожному випадку основу суспільства цементувала ідеологія, а як відомо, її зв’язувальні якості набагато нижчі, ніж у релігійного фанатизму. В Ірані діє саме він, і загалом Ізраїль має розуміти, що це таке, хоча б на прикладі боротьби з ХАМАСом. Там усі ці три чинники наявні повною мірою, але нічого з того, що розповідає автор тексту, не працює. Як мінімум, в Ірані треба робити поправку на цю важливу обставину.
Але в тексті обрізано й кінцівку. З цих міркувань випливає, що режим звалиться і на його місці виникне щось добре та гуманістичне. А з чого б це? Просто погляньмо на той самий уламок совка – курник. Нічого не нагадує? Або ж просто припустімо, що Третій Рейх впав і його руїни залишили як є, без окупації. Що було б у цьому випадку? Відповім: що завгодно, тільки не та ФРН, яку ми всі добре знаємо. Веймарська республіка показала, як це працює.
Так от, без масштабної наземної операції падіння режиму взагалі ні від чого не гарантує. Швидше за все, почався б хаос і броунівський рух, з якого визріло б ще щось жорстокіше і кривавіше, яке перестало б погрожувати своїм сусідам, а почало б діяти, бо втрачати вже нічого. Загалом ми не претендуємо на істинність власних поглядів, а просто пропонуємо подивитися на ситуацію з дещо іншої точки зору, і картина виявиться зовсім іншою, і хто його знає, яка з них буде гіршою. Ну, а в тому, що Бібі – безпринципний і самозакоханий поц, який зіллє інтереси Ізраїлю, щойно вони увійдуть у жорстку суперечність із його особистими, в мене ніколи не було сумнівів. На тому – все.
“В жизни каждого политика есть момент,когда вошел не в ту дверь….”
Прочитав.
“Когда Трамп затеял переговоры с Путиным об урегулировании российско-украинской войны, Украина сразу заявила, что не будет выполнять договоренности, достигнутые без ее участия. Хотя ее опыт независимого существования, военное и экономическое положение, авторитет в мире и уровень взаимоотношений с США несравнимы с израильским. “ – куди ж нам темним.
“Весь смысл существования еврейского государства, ключевая идея сионизма заключается в том, чтобы мы сами определяли свою судьбу, защищали себя и содержали. Чтобы наша жизнь, безопасность, процветание и будущее не зависели от доброй или злой воли других народов и чужих царей. Для этого создан Израиль, поэтому существует наша армия. Это главное основание нашей независимости и, кстати, единственное оправдание существования нашего правительства. Все эти признаки нашего первородства на своей земле были отброшены 25 июня 2025 года, когда глава этого правительства решил пожертвовать ими ради благосклонности американского босса.” – а хто ж забороняє, бери і воюй, воїн.
А ситуація така.
Уряд Нетаньягу спирається на консервативні та ультраправі партії. До коаліції входять «Лікуд» — партія Нетаньягу, «Релігійний сіонізм», «Оцма Єгудіт», і ультраортодокси «Шас» та «Яхадут га-Тора». Дві останні є головними ініціаторами закону про звільнення від служби ультраортодоксальних євреїв. Вони активно вимагають ухвалення закону про звільнення від призову та погрожують розвалом коаліції. Ультраправі націоналісти змушені йти на політичні компроміси з ультраортодоксами, щоб зберегти керівництво країною за правими – і нікуди вони не дінуться.
Згідно з офіційними прогнозами Центрального статистичного бюро Ізраїлю (CBS) та дослідженнями Ізраїльського інституту демократії (IDI), у 2030 році чисельність ультраортодоксів досягне 16% від загального населення Ізраїлю. Сьогодні ультраортодоксальні діти становлять близько 20% усіх школярів країни, а до 2030 року цей відсоток наблизиться до чверті. Серед громадян, які підлягають військовому призову, частка ультраортодоксальної молоді зросте до 25% у 2030 році. Тобто, їхня політична вага лише зростатиме, невже ви думаєте, що вони самі собі на горло наступлять? До речі, ультраортодокси платять мінімальні прямі податки, але при цьому є головними споживачами державних бюджетних коштів. І виходить, що ті, хто найбільше провокують війни з сусідами, за жодних обставин воювати не збираються. Як це вплине на обороноздатність Ізраїля має турбувати ізраїльтян вже.
Посієш вітер – пожнеш бурю.
> ультраортодокси «Шас» та «Яхадут га-Тора». Дві останні є головними ініціаторами закону про звільнення від служби ультраортодоксальних євреїв.
Який парадокс… Ультраортодоксальні мусульмани обвішуються вибухівкою і йдуть здихати за свою релігію, а ультраортодоксальні іудеї вибивають собі звільнення від загального військового обов’язку… Може, тому іудеї й вигрібають регулярно від мусульман?
> І виходить, що ті, хто найбільше провокують війни з сусідами, за жодних обставин воювати не збираються.
Хитродупості властиво закінчуватися погано.
11+ (18 червня було рівно 11) років тому, ще на першому сайті, перед першим виходом в ефір, я пояснив, що тут не буде обʼєктивності взагалі і що публікуватиму власні думки. Єдине, що обіцяв намагатися – давати дещо незвичний погляд на звичні події. То про який суд, адвокатів чи захисників ви тут розказали? Вас не влаштовує такий формат – Інтернет великий, шукайте ідеальну журнлістику, адже ви натякаєте саме на це. Такого тут не було 11 років, не буде і далі. На все добре.
интересненько https://www.youtube.com/watch?v=IZxusPlNoU8
Послухав, тужливо робиться 🙁
після цього як дядько видав “есша” слухати перехотілось
І ще одне. Щоб мати об”єктивну картину, потрібно вислухати обидві сторони, а на сторінках ЛО звинувачений (узагальнимо-близькосхідні народи) не представлені, не те що професійним адвокатом, їм відмовлено, навіть, у громадському захиснику.
Це ви про Іран? То може ще захисників кацапії тут послухати?
В конфлікті Іран-Ізраїль ми суддя, а в нашому випадку ми сторона зацікавлена. Відчуваєте різницю?
З якого біса такі варіанти? “Друг мого ворога – мій ворог” – чули?
Може ми в стані війни з Іраном? Формально чи фактично. Цікаво буде Вас почитати, коли Україна отримає відмову на запит про екстрадицію Міндічів, Цукерманів і їм подібних.
Це Ви про Іран, чи про Ізраїль?
“Друг мого ворога – мій ворог” – стратегія ущербна. Друг Вашого ворога не обов”язково буде мати щодо Вас ворожі наміри, але декларуючи таку позицію Ви набуваєте двох ворогів.
“Ворог мого ворога – мій друг” – стратенія розумна. Ворог Вашого ворога, не факт, що має до Вас дружні наміри, але оголосивши про своє ставлення Ви можете набути союзника.
Не “суддя”, а “сторонній спостерігач”.
Дяк.
Убивці людей, терористу, ще і надають адвокатів, щоб він обмусолив вину жертви, яку ці виродки убили!?!?!? Тут треба, або хрестика зняти, або труси надіти!!
> на сторінках ЛО звинувачений (узагальнимо-близькосхідні народи) не представлені, не те що професійним адвокатом, їм відмовлено, навіть, у громадському захиснику.
На ЛО є колеги з Азербайджану. Серйозні й адекватні люди, між іншим. Так що, це не достатньо “близькосхідний народ”?
за яку об’єктивну картину ви торочите?
особисто для вас приводжу цитату “ПРО НАС”:
“ПРО НАС
Ми створили цей ресурс для того, щоб протистояти жахливій пропагандистській машині РФ, яка створює паралельну реальність і повністю позбавляє глядачів та читачів критичного мислення і взагалі – бажання мислити самостійно.
Саме з цієї причини ми намагаємося дати незвичайний погляд на поточні події. Цей погляд не буде об’єктивним, бо на перше місце ми ставимо інтереси України., як ми їх розуміємо. Тим не менш, цей погляд часто не буде збігатися з тим, що і як пишуть і говорять в українських ЗМІ.”
ОТ ЖЕ ВАС ПОПЕРЕДЖАЛИ ЩО ОБ’ЄКТИВНОСТІ НЕ БУДЕ А УСІ ДОПИСИ ЦЕ СУБ’ЄКТИВНІ ПОГЛЯДИ АВТОРА.
Скільки ще треба це повторювати аби ви затямили?
Не подобається – не читайте.
Подобається – то не пишіть рекомендацій автору.
на все добре.
“…..Початок тут повністю відсутній у тому плані, що не показано, як той червневий, скасований удар чи удари могли привести до падіння режиму….” – а ось тут вже автор “пересмикує”. Бо в статті припущено, що той удар можливо був направлений на знищення основних активів іранської “нефтянки” – а це вже могло привести до проблем всередині.
Понад 80–90% експорту нафти Ірану припадає на Китай. Шо ж там розмінюватись, зразу по Китаю.
Ну, от у “узагальнимо – близькосхідних народів” і з’явився “громадський захисник” )
У житті буває всяке. Якщо Вам колись відмовлять у захисті – сприйміть з посмішкою.
Неодмінно, так і сприйму. А от під маскою “об’єктивності” вишукувати всюди, навіть у найвідвертішому лайні, “позитив”, точно не буду. Успіхів у вашій “правозахисній” діяльності!
> Понад 80–90% експорту нафти Ірану припадає на Китай.
Ну і що? З якого переляку Ізраїль мають хвилювати проблеми Китаю? Ринок нафти великий, походить, поторгується. А проблему людожерського режиму в Ірані Ізраїлю розв’язувати треба.
Саме так, припускається, що удар мав бути завданий по острову Харк. І якщо такі удари у виконанні ЗСУ справляють незабутнє враження на расєю, то не менш ефективними вони були б і в Ірані.