Уперше опубліковано: 11.01.2023
Автор: anti-colorados
Це особливо важливо, коли йдеться про вкрай гострі питання глобального характеру, наприклад, про війну в Україні. І ось у своїй нещодавній статті Financial Times стверджує, що викладену в ній інформацію видання отримало з п’яти надійних джерел в уряді КНР і тільки після цього наважилося на публікацію матеріалу. У ньому йдеться про те, що спекуляції з приводу «добро», яке дав Сі Цзіньпін путіну на вторгнення в Україну під час їхньої особистої зустрічі 4 лютого, не відповідають дійсності. І тут я вже від себе зауважу, що якщо вже й наводити мову про «добро» на напад, то наші «експерти» переплюнули всіх і договорилися вже до того, що Захід теж дав «добро» путіну на вторгнення.
Усім охочим пропоную подивитися ось це відео і виявити ще одного помийного політолога, який іде слідом за Ждановим, Світаном та іншою безтямною шушерою, але він уже договорився до того, що Штати сказали москві «ок» у відповідь на плани захоплення. Радіо НВ перетворилося на помийку, бо тягне на свої ефіри натуральний спецвідлов, але це – його справа.
Ну, а китайці у відповідь на подачі ось таких «політологів» цілком можуть назвати їх безглуздими тріплами, які не відповідають за свої слова. Автори витоку стверджують, що насправді під час бесіди путін навіть не озвучував планів вторгнення, а абстрактно говорив про «жорсткі заходи» чи щось подібне. Ба більше, автори витоку стверджують, що і китайська розвідка не давала інформації про те, що брязкання зброєю може перерости в те, що виконав путін. А з урахуванням того, що перед цим Пекін постійно наголошував на своїй прихильності до москви, це виявилося натуральною підставою як для Китаю, так і для Сі Цзіньпіна особисто.
Як воно там було насправді – невідомо, бо видання спеціально звертає увагу на те, що стенограму переговорів не було опубліковано і навряд чи колись її буде опубліковано. А якщо так, то ось цей витік може розглядатися як перший крок у легалізації офіційної позиції Пекіна. Простіше кажучи, через 11 місяців після тих подій там вважають, що переговори пройшли саме про це і в такому ключі, що Китай навіть уявити не міг того, що може викинути путін. Пекін немовби каже: «Нема нічого спільного між нами. Я бачу в перший раз цього маніяка».
Тим самим він залишає путіна наодинці з його воєнними злочинами та прийдешньою поразкою. Про зграю його холуїв Пекін не хвилюється за визначенням, і якщо ці сигнали пройшли без спотворення, то кілотонни валюти і золота, вивезені в Гонконг, зараз завмерли в очікуванні того, що Сі спустить з ланцюга своїх псів і там усе буде заарештовано. Співробітники рівня «вищого за середній» у Газпромі, які читали «циркулярку» про те, що свої особисті заощадження треба терміново виводити з європейських та американських банків і розміщувати в банках Гонконгу, перелік яких там додавався, напевно, зараз напружилися в нерішучості з приводу того, переходити до діареї просто зараз чи можна трохи перетоптатися.
А неначе на підтвердження цього інсайду якраз і відбулося зміщення глави МЗС Ван І, якого змінив колишній посол у США, а крім того – зі зниженням пішов з посади заступник глави МЗС КНР і провідний фахівець з питань росії цього міністерства Ле Юйчен. Тож інсайд виявився підкріплений цілком логічними організаційними висновками. Ну, а щодо перспектив джерела сказали про те, що бачать росію ослабленою та приниженою після поразки в Україні і що вона відкотиться далеко вглиб країн третього світу. Ба більше, Пекін вважає, що росія взагалі не має перспектив, поки нею править путін.
І тут ми знову повернемося до того самого алгоритму, який детально описали вище. Для керівництва КПК не є проблемою знайти цих п’ятьох інсайдерів, які контактували з американським виданням, і якщо не буде чутно про репресії щодо високопосадовців, які теревенили на ці теми з іноземцями, то жодних особистих думок вони не висловлювали, а це була позиція найвищого партійного керівництва Китаю. А якщо так, то Пекін сигналізує Вашингтону про готовність продати лисого карлика заради покращення стосунків. Інший варіант тут знайти майже неможливо.