Уперше опубліковано: 11.01.2023
Автор: anti-colorados
Це важливо тому, що приблизно такі самі, а можливо, й жорсткіші принципи субординації просто зараз діють усередині правлячої компартії Китаю. Відтоді як вона прийшла у владу, основні принципи функціонування партійного апарату не зазнали серйозних змін. А з самого початку ці принципи було клоновано з того, що було в совку. Тому з величезною часткою ймовірності можна стверджувати, що це діє і зараз, нехай і з невеликими варіаціями. Зокрема, КПК дала можливість трансляції якихось міркувань та думок у формі анонсів своїм послам. Не всім, звісно, а лише тим, які очолюють китайські дипломатичні місії у ключових країнах.
Так, приблизно з рік тому ми писали про те, що у 2021 році посол КНР у США Гань Цін під час участі на великому заході в США висловив низку новацій з приводу того, що китайсько-американські відносини мають усі шанси бути гармонізованими. При цьому він озвучив деякі речі, які на той момент ще не артикулювала верховна влада. Скажімо так, виступ посла був досить сміливим, і тоді багато хто дійшов висновку про те, що за його долею треба простежити, і якщо його не відкличуть у Пекін і якщо він не матиме проблем, то це означає, що через нього Сі просигналізував новому президенту США про готовність вибудовувати відносини на підставі компромісів та поступок.
Ба більше, деякі спостерігачі, знайомі з аспектами китайської політичної кухні, прямо стверджували, що Гань Цін якраз і отримав призначення послом того ж року, щоб спробувати намацати нову тональність взаємин зі Штатами, і той не забарився, зробивши такі заяви. Минув час, а посол залишався на місці і не подавав жодних ознак того, що за свої сміливі промови він отримав якийсь осуд. Із цього можна було зробити висновок про те, що загалом він тільки надав форму тому, що йому було доручено донести до американців саме у вигляді публічної промови.
І ось зараз Гань Цін змінив на посаді міністра закордонних справ, добре відомого Ван І, який був прихильником жорстких заяв і твердих позицій. Це означає, що колишній посол, а нині – міністр, усе зробив правильно, і та дивовижна промова була таким собі напівофіційним, але суворо санкціонованим витоком із самого верху китайської влади. І знову ж таки, ось цей епізод ми позначимо, як у початковій школі, а саме: «На ум пішло», бо просто зараз пішов витік дещо іншої конструкції, але досить схожий на описаний вище.
Уже другий день коментується велика стаття у Financial Times про те, що саме передувало вторгненню федерації в Україну і як усю цю ситуацію оцінює нинішнє керівництво Китаю. Тут слід зауважити, що Financial Times неможливо назвати бульварною чи жовтою пресою, бо видання має жорстку редакційну політику, а її матеріали використовуються як у світі політики, так і у світі фінансів. Ба більше, матеріали цього видання прямо впливають на біржові котирування, а отже, і на світові ринки. Тому там не публікуватимуть ні анекдотів, ні даних з таким душком, що таке можна говорити і слухати вже «добре під віскі». Якщо видання не називає своїх джерел, це не означає, що йому не відомо, що це за джерела, просто інформацію надано за умови використовувати ці дані в безіменному режимі.
(Далі буде)