Кавказька аналогія

Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні вранці азербайджанське інформаційне агентство Minval повідомило про те, що в Єревані суддя Антикорупційного суду Вірменії Саркіс Дадоян виніс рішення про обрання запобіжного заходу для колишнього президента республіки Роберта Кочаряна. Згідно з рішенням, той вирушає на два місяці до СІЗО. Щоправда, товариш Кочарян має план Б і після засідання запустив варіант «Умирающий лебедь», видаючи дивні хрипкі звуки, причому – не тільки ротом. Тому поки що його відправили до лікарні, після чого він має зайняти своє місце на шконці.

Загалом це нас прямо не стосується, і хто там сидить, а хто висить, – справа конкретної держави, якби не обставини, які стали відомі в ході розслідування і власне – реакція більшої частини населення Вірменії на те, що Роберт сів у в’язницю. Так, за словами відомого у Вірменії активіста і блогера Ішхана Вердяна, це виглядає так:

Усім добре відомо, що Кочарян був натуральним «петрушкою» в руках москви, і саме за його правління республіка поринула у стан безвольного васала, який виконує будь-які примхи сюзерена. Внаслідок цього саме особисті якості Кочаряна призвели до різко негативного ставлення до Вірменії всіх сусідів. А під кінець свого правління, щоб вислужитися перед прутіним і, відповідно – заручитися його допомогою для збереження влади, Кочарян заходив навіть набагато далі за бажання кремля у підтримці військового конфлікту з Азербайджаном на якомога вищому рівні. Той самий Вердян так оцінює саме цей бік діяльності арештанта:

Загалом тут немає нічого нового, і якщо ми зараз уважно придивимося до нашого політичного ландшафту, то легко знайдемо аналоги такому набору якостей політичних діячів. Імена їх усім добре відомі, як відомі й їхні зв’язки з ворогом, але, мабуть, у нас ще не настав час для розсадження їх по відповідних сідалах. Але під суд Кочарян пішов не за це, а через те, що наша нинішня влада демонструє весь час перебування біля керма. Свого часу Архімед охарактеризував це влучною фразою: «Жадібність фраєра згубила».

На думку Вердяна, за час правління підсудного сформувалася одна з найбагатших за вірменськими мірками сімей, яка зосередила у своїх руках значні бізнес-активи як на території Республіки Вірменія, так і за її межами. Саме тому в очах багатьох громадян його затримання сприймається насамперед як відновлення справедливості. І тут уже азербайджанські спостерігачі зазначають, що переломним моментом у відверто млявому розслідуванні шляхів збагачення Кочаряна став виступ нинішнього прем’єра Пашиняна в парламенті, де син Кочаряна, будучи депутатом від опозиції, публічно видав порцію особистих образ на адресу прем’єра.

У відповідь на це той пообіцяв забезпечити слідство всіма необхідними засобами та повноваженнями для того, щоб ті прискорили роботу щодо повернення державі активів, незаконно привласнених татусем та його кланом. Пашинян публічно пообіцяв, що всі ці активи не дістануться ні дітям, ні онукам, ні друзям Кочаряна, а повернуться у власність держави. І наскільки можна зрозуміти, цей процес не просто пішов, а набирає обертів.

Між іншим щось подібне обіцяв і нинішній прем’єр Угорщини Мадьяр. За його словами, всі ті активи, які Орбан та його друзі незаконно поцупили у держави, буде повернуто на їхні законні місця. Щоправда, на відміну від Роберта, Вітю поки що не заарештовано, але всьому – свій час. Ну, а ми сподіваємося на те, що і наш час настане, і ми побачимо натуральні посадки і, звісно ж, повернення державі всього, що накрала зелена банда.