Автор: anti-colorados
Перша думка знаходиться там, де у своїй першій каденції Додік відкинув умови ядерної угоди, укладеної за Обами. Так, угоду було склепано з ла*на і палиць, а бородаті всіляко намагалися обійти накладені обмеження, але як не крути, вона сповільнила темп розвитку всієї програми, бо рушники були змушені приховувати будь-який свій рух. Крім того, угоду було укладено під кінець другої каденції Обами, і по суті, він уже виступав у ролі «кривої качки», і якби рушники забичилися, він просто не міг би розпочати велику військову операцію, бо таке під кінець другої каденції робити не заведено. Такі традиції. До темпу програми повернемося нижче, а поки що – ще одна точка зору.
Просто зараз уже відомо про те, що Штати витратили значну частину свого високоточного далекобійного озброєння, і це вже викликало ледь не паніку серед кадрових співробітників Пентагону. А все тому, що діяти доводиться дистанційно – з авіаносців, есмінців, підводних човнів та «гостьових» авіабаз у країнах Затоки. Треба розуміти, що з цих баз сильно не розженешся, адже Іран завдає регулярних ударів, і тому на дії американської авіації накладаються суттєві обмеження.
А це означає, що Штати в цьому конфлікті втратили свою вирішальну перевагу, а саме – можливість завалювати противника тисячами тонн авіабомб, діючи дешево і сердито. І ось тут виникає інша точка зору, яка знаходиться в Афганістані. Просто нагадаємо про те, що навіть після виявлення та знищення Усами бін Ладена США не вивели свої війська з Афганістану саме тому, що звідти можна було легко завдавати ударів по цілях в Ірані саме дешевим озброєнням у вигляді гравітаційних авіабомб і навіть артилерії.
Ба більше, Афганістан надавав можливість вести на території Ірану рейдові сухопутні операції. Просто нагадаємо, що начебто планувалася операція спецназу США із захоплення та вивезення урану з іранського сховища вже після бомбардувань. За наявності афганського плеча такі операції були набагато реалістичнішими. Плюс до того, Афганістан як мінімум давав можливість легкої інфільтрації в Іран своєї агентури, і туди було б спрямовано маршрути евакуації. Але Додік вирішив зробити красиво і прийняв рішення про виведення військ. Так, за фактом їх уже виводили за Байдена, але рішення було прийнято особисто Додіком. Ось як виглядає узагальнена картина діяльності Тромба, що прямо вплинула на швидкість і форму ядерної програми Ірану.
Порівняльна таблиця: темп розвитку до та після виведення військ США з Афганістану
| Період | Політичне тло | Рівень збагачення | Запаси та інфраструктура | Ключові події |
| До виведення військ (до 2021) | JCPOA (2015), вихід США з угоди (2018), «максимальний тиск» | У рамках угоди: ≤ 3,67% до 2018; після виходу США поступовий ріст до 20% | Обмежені за JCPOA запаси до 2018; після 2019–2020 ріст запасів та розширення числа центрифуг | Підписання JCPOA (2015), вихід США (2018), поступове нарощування порушень угоди |
| Після виведення військ з Афганістану (2021–2024) | Повний вихід США з Афганістану, ослаблення військової присутності, провал спроб відновити JCPOA | Різкий ріст: збагачення до 60% (майже збройовий рівень), епізодичні підходи до 84% за оцінками інспекторів | Суттєве збільшення запасів високозбагаченого урану, розгортання просунутих центрифуг (IR‑2m, IR‑6 та ін.) | Іран активно розширює програму, скорочує допуск МАГАТЕ, накопичує потенціал швидкого «прориву» до зброї |
- Темп розвитку до виведення військ США з Афганістану (до 2021 року)
Політико-стратегічний контекст
- 1968–2000-і: поступове формування інфраструктури (дослідні реактори, центрифужні програми, приховані об’єкти).
- 2015: JCPOA жорстко обмежує рівень збагачення (≤3,67%), запаси та число центрифуг, запроваджує розширений контроль МАГАТЕ.
- 2018: вихід США із JCPOA створює вікно для поступового порушення обмежень.
Темп і параметри
- До 2018 року темп розвитку стриманий: Іран обмежений рамками угоди, зростання інфраструктури контрольоване.
- Після 2018 року починається прискорене нарощування:
- зростання запасів низькозбагаченого урану,
- поступове підвищення рівня збагачення (до 20%),
- розширення числа центрифуг, включаючи більш просунуті моделі.
Але до 2021 року це ще ескалація в рамках «повзучого порушення», а не різкий ривок до збройового рівня.
- Період після виведення військ США з Афганістану (2021–2024): прискорення та перехід до майже збройового рівня
Зміна стратегічного середовища
- Виведення США з Афганістану у 2021 році означає зниження прямого військового тиску та перерозподіл ресурсів США.
- Спроби відновити JCPOA буксують; Іран використовує вікно для посилення програми.
Якісний стрибок
- Іран переходить до збагачення до ~60%, що вже близько до збройового рівня (90%).
Темп у цей період
- Це вже не просто «розвиток програми», а перехід до режиму майже постійної готовності до ядерного прориву:
- скорочення часу до можливого отримання збройової кількості матеріалу,
- обмеження доступу МАГАТЕ,
- посилення військового захисту об’єктів.
Наслідки для темпу програми
- За оцінками аналітиків, до червня 2025 року:
- збагачення припинено,
- об’єкти зі збагачення фактично виведено з ладу.
Системний висновок щодо темпу розвитку
До 2021 року
- Темп: помірно прискорений, але з періодами стримування (JCPOA).
- Програма зростає, але залишається в зоні «дистанції до зброї».
Після виведення військ США з Афганістану (2021–2024 роки)
- Темп: різко прискорений, перехід до майже збройового рівня збагачення та великих запасів.
- Іран фактично виходить на режим «майже готовності» до ядерного прориву.
Як казав Митець, «ітогі подвєдьом». Тромб завалив ядерну угоду, не давши нічого на заміну, після чого бородаті зірвалися з ланцюга і вже не озираючись ні на що, ринулися до бомби. Він же ліквідував афганський плацдарм, чим різко знизив оперативні можливості як збройних сил, так і спецслужб на іранському напрямку. І, як мінімум, Додік злив в унітаз операцію зі знищення збагаченого урану влітку 2025 року.
І ось після цього ізраїльські оглядачі ледь не моляться на нього, як на ікону. А для бородатих така безмежна безтямність – рідкісна знахідка, і вони цим користуються на всю котушку. Але в Ізраїлі цього не бачать або не хочуть бачити, як у нас не хотіли бачити те, що стоїть за зеленню. А, між іншим, для того щоб роздивитися це чи те, що зараз відбувається на Близькому Сході, треба було просто розплющити очі. Загалом перед нами дія одного й того самого механізму, який призводить спостерігача до добровільної сліпоти, незалежно від обговорюваної теми. Принаймні, нам ця аналогія видалася не просто доречною, а й показовою. Ні?
Дякую, шановний anti-colorados! Ви допомогли мені зв’язати деяку інформацію. Виявляється, Додік весь час послідовно діяв всупереч інтересам власної держави. Це були не спонтанні рішення, а послідовна діяльність.