Незвичний погляд. Про нужду і потребу (Частина 1)

Авторка: Світлана

Шановні читачі, сьогодні хочу запропонувати вам одну свою невелику знахідку із серії про ті самі «борошна». Тема дещо специфічна, тож спробуймо її розглянути делікатно.

Мої пошуки почалися на крок раніше, ніж з’явився коментар читача до виразу «справив потребу», який я використала в одному з перекладів: «“Справляти нужду” – це не суржик і не калька; СУМ це значення наводить, з цитатою з Юрія Збанацького. “Потреба” тут якраз виглядає “пекельними борошнами”».

Це було не перше вживання цього виразу в перекладах статей на ЛО, і я перекладала його так, як наводив читач. Справді, в 11-томному Словнику української мови до слова «нужда» подано стійкий зворот, який ілюстровано цитатою Юрія Збанацького: «Справляти нужду, евф[емізм]. – задовольняти фізіологічні потреби. В одну мить розсипаємося [арештовані] в сторони і… на подив самим собі, починаємо той горнути цигарку, а той справляти нужду (Збан., Єдина, 1959)».

Але я замінила в цьому звороті «нужду» на «потребу», тому що дійшла висновку, що зі словом «нужда» він є калькою з російської мови і нелогічним для української мови. Наведу аргументи для такого висновку вже для ваших роздумів.

По-перше, я переглянула переклади цього звороту у словниках 1920-х років, які зараз є на сайті https://r2u.org.ua/. Про ці словники та зросійщення перекладів у 1930-х і подальших роках я писала в одній з попередніх статей. Отже:

Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов):
Отправлять свои [нуж]ды – відбувати свої (природні) потреби.
Удовлетворение нужд – задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб.
Большая, малая [нуж]да (естественная надобность) – велика, мала потреба, велике, мале діло.

Російсько-український народний сучасний словник 2009–:
большая, малая нужда (естественная надобность) – велика, мала потреба, велике, мале діло;
отправлять свои нужды – відбувати свої (природні) потреби.

До слова «нужда» на цьому сайті подано переклади і з інших словників, і ці переклади можна звести переважно до двох блоків: «злидні» (скрута, бідність) і «потреба». І зворот, який ми розглядаємо, наводиться саме у блоці про «потреби», а не про «злидні». Тож, уявляючи «вилку» цих значень, я вирішила порівняти тлумачення значень слів «нужда» і «потреба» в 11-томному і 20-томному Словниках української мови. Перший із них, нагадаю, видано у 1970–1980 роках, другий словник дійшов до 16-го тому (закінчується словом «Ряхтливий»), який видано в цьому, 2026, році. Слово «нужда» увійшло до 10-го тому (2019 рік), слово «потреба» – до 14-го тому (2023 рік).

Отже, у найсвіжішому академічному словнику української мови фізіологічній потребі відведено окреме значення у переліку значень слова «потреба», а до слова «нужда» відповідного звороту нема. Це був другий аргумент на користь заміни слова «нужда» словом «потреба» у поєднанні зі словом «справляти».

(Далі буде)