Незвичний погляд. Про нужду і потребу (Частина 2)

Тож я спробувала знайти мовні підстави для заміни «нужди» на «потребу», зафіксованої у Словнику. Це третій аргумент, який я застосувала, але дуже часто він для мене є першим: якщо слово в цьому значенні має спільнокореневі слова, значить, воно вже усталилося (якщо було запозиченим) або взагалі є питомим. Якщо ж спільнокореневих слів мало, то це може бути слово-калька. От і перевіримо.

Які слова, споріднені з «нужда», спадають вам на думку? Найперше – «нужденний», тобто злиденний або бідний. Ось який перелік дає Словник у 20 томах: нуждар, нуждарський, нуждати (також є значення «Примушувати (зізнатися в чому-небудь)»), нуждатися (також є значення «Відчувати гостру потребу, нужду, необхідність у кому-, чому-небудь»), нужденний, нужденник, нужденність, нужденно, нуждонька, нуждота, нуждувати, нуждуватися. Усі ці слова стосуються злиднів, скрути, бідування. Це трохи не про «велике/мале діло», яке логічніше назвати не «злиднями», а «потребою», правда?

Тож на цьому можна було закінчувати, бо вживання «справляти потребу» виглядає логічно і в мовному аспекті, і відповідно до словника, який все-таки намагається позбутися російських кальок.

Але в цих висновках я як філолог відчувала кілька прогалин, тож вирішила подивитися на слово «нужда» з іншого боку.

Слова з кінцевим -ЖДА мають явно старослов’янське походження. Тому для повноти картини треба знайти спільнокореневе, але з -Ж- на місці -ЖД-. І таке слово є. Слово «нужа» (з наголосом на першому складі) є в українській мові, воно споріднене з «нужда» і колись мало ті самі значення. В російській мові корінь без літери Д зберігся у слові «нужный», і воно українською перекладається як «потрібний» – спільнокореневе до «потреба». От і побудувалося роздоріжжя: слову «нужда» як «злидні» відповідає «нужда», а як «необхідність» – то «потреба».

Я недарма звернула увагу на колишні значення слова «нужа». Зараз воно має два дуже вузькі значення, та ще з обмеженим вживанням: «заст[арілі]. 1. Воші. 2. Рідко. Мухи». І, принаймні, в нашій мові є ще одне слово з коренем НУЖ-, а за значенням воно суміжне з тією самою потребою (і, можливо, з мухами), – «нужник». Не знаю, який у кого був звичай, а моя бабуся цю дерев’яну споруду саме так і називала на противагу моєму варіанту «туалет». Щоб насолодитися польотом фантазії у виборі елегантних назв цього місця, треба зазирнути у словник синонімів або у згадані вище російсько-українські словники: «нужник, відходок, виходок, паскудник, (эвфем.) куток для пильної потреби, ретирада, клозет, (шутливо) для людей сідало, канцелярія, кабінет, притулок». Тут фантазію зупиняємо, бо є ще один елемент цієї картини.

З того самого університетського курсу історичної граматики я пам’ятаю, що Ж дуже часто є похідною від інших літер, які в цьому корені стояли на цьому самому місці у праслов’янській або ще індоєвропейській мовах. Найчастіше це були Г або Д, порівняймо:

• одяг – одежа (укр.) – одежда (рос.);
• ворог – ворожий (укр.) – вражда (рос.);
• водити – вожу (рос.) – вождение (рос.),
• родити – рожу (рос.) – рождение (рос.)

І для слова «нужда» спільнокореневе слово з Д таки існувало: його реконструювали як праслов’янське *nudja, і можна було б не вірити в його наявність, якби подібного комплекту Д – Ж – ЖД не було в сучасних словах. Слово «нужный» (з Ж) ми вже згадували, але збереглася ще одна пара слів із цим коренем: принудительный» (з Д) і «принуждать (з ЖД). Значення, пов’язане з примусом, Словник української мови фіксує у слові «нуждати», наведеному трохи вище, а також у слові «нуждити» – «змушувати». І це ще не все!

В українській мові збереглося слово «нуда» (з позначкою «розмовне»), яке означає «те саме, що нудьга» або «те саме, що нудьгар». Етимологічний словник пов’язує його зі словами «нужа» і «нужда», з одного боку, а з іншого – з цілою жменею відповідників як у давніх мовах (таких як індоєвропейська, давньоіндійська і ще кілька), так і в сучасних, серед яких широковідоме англійське need – «потреба» і литовське panūsti – «відчути бажання, захотіти» (про місце литовської мови у дослідженні витоків слова я писала нещодавно у статті  про Tauras).

І ось коли навколо слова «нужда» склався ланцюжок Д – Ж – ЖД і зібрався букет значень від «хотіти» до «змушувати» і від «потреби» до «злиднів», все стало на своє місце, як каже шановний Anti-Colorados. І якби не коментар читача, який звернув увагу на незвичне вживання начебто усталеного звороту, всіх цих чудових знахідок навколо не зовсім естетичної теми не було б. Дякую вам, добра людино!