Незвичний погляд. На роздоріжжі

Авторка: Світлана

Шановні читачі, я уважно читаю ваші коментарі до якості перекладів і хочу поділитися своїми роздумами про предмет нашого обговорення загалом.

Коли ви помічаєте явну помилку в перекладі, я теж потім її бачу, і мені прикро, що я могла її зробити. Начебто ж знаю різницю між «ціллю» і «метою», але чомусь проґавила, і от «після відстрілу боєприпасів і аж до перезаряджання система стає великою і вразливою метою», а після цього речення читач (напевно, з іронією) процитував уже класичне «немає сечі терпіти ці пекельні борошна». Які б пояснення я не наводила, але знаходити у своїй роботі помилку – неприємно. Це так. Проте спробуймо поглянути на ситуацію трохи ширше.

Ваші виправлення бачать інші читачі, які можуть ними скористатися і, отже, говорити правильно. До цих читачів належу і я, бо в наступних перекладах уже використовую ваші підказки. Крім того, в обговоренні ви наводите джерела на підтвердження своєї думки, і я радію, що вивчені колись правила, які активізуються «на автоматі», таки спрацьовують правильно.

Помилка перекладу, на яку звернув увагу автор коментаря, – це вибір неправильного варіанта серед кількох, якими це слово може перекладатися. Це схоже на роздоріжжя, де з однієї дороги виходять кілька, і треба обрати правильну. І таких слів чимало. В одній статті я наводила з десяток таких слів, а також численні відповідники до російських «открывать» і «труба». Ще раз повернуся до цього явища, вже на прикладах із статей шановного Anti-Colorads, опублікованих буквально сьогодні й за кілька попередніх днів:

• у нещодавній статті довелося згадати завчений ще зі школи математичний термін «підносити до степеня», а сьогодні у статті епітети «в превосходной степени» стали епітетами «в найвищому ступені»;
• в архівній статті про Черчілля і Джонсона, яку розміщено в перекладі сьогодні, слово «плотный» треба було перекладати як «кремезний, огрядний», а не «щільний», бо йшлося про людину, а не про матеріал;
• у статті про удар по москві цитовано росіян, які скаржаться, що «ППО не може влучити в безпілотник», а у статті про НАТО «дещо вже потрапило до рук журналістів», і обидва слова є перекладами російського «попасть»;
• у нещодавно перекладеній архівній статті про примусову посадку літака в Білорусі є місце, де вжито два переклади російського «угроза», один із яких стосується словесних «обіцянок» чогось поганого, а інший є синонімом ризику або небезпеки: «І якщо розвертатися довелося практично біля кордону Литви, то це могло статися лише через реальну загрозу життю пасажирів та екіпажу, а саме через погрозу застосування зброї з боку перехоплювача. Швидше за все, перед цим була погроза застосування наземних засобів ППО, але екіпаж проігнорував її».
• слово «оказаться» теж має кілька перекладів. Ось цитата із сьогоднішньої статті про мавпу, де вжито два різні відповідники цього слова: «У результаті вона опинилася в тій самій точці роздвоєння, коли безтямність у миротворчості було компенсовано безтямністю у військовій справі. І що характерно, кількісні характеристики глибини невігластва в цих іпостасях, якщо їх якось застосувати, виявилися приблизно ідентичними»;
• у статті про мавпу є ще одне цікаве слово, яке тут перекладено тільки одним з відповідників: «Те саме і з 8 Березня, яке припадає на інший суворий піст». А російський «пост» може бути ще й «посадою/постом», і «постом» у соцмережах.

І такі приклади сиплються щодня. Звідси – і наші меми про «пекельні борошна» і «бавовну». До речі, тема про «борошна» свого часу теж виникла з ваших коментарів та втілилася у статті «Між кумедним і серйозним».

Тож, як би дивно це не звучало, я вдячна за ваші критичні коментарі, пропозиції та обговорення (якщо вони не відволікають від основної теми статті), бо вони дають нам усім змогу сприйняти мову не тільки як засіб донесення думки, а як самодостатнє явище зі своєю історією, скарбами і правилами, яке можна з цікавістю пізнавати на конкретному прикладі.

І якщо поглянути на це ще з вищої точки узагальнення, то, по суті, ви своїми коментарями боретеся за чистоту не просто мови, а української, ви небайдужі до її належного функціонування. Тобто позиції «какая разница» в такому важливому питанні тут нема. Хіба ж це не круто?