Авторка: Світлана

Шановні читачі, я уважно читаю ваші коментарі до якості перекладів і хочу поділитися своїми роздумами про предмет нашого обговорення загалом.

Коли ви помічаєте явну помилку в перекладі, я теж потім її бачу, і мені прикро, що я могла її зробити. Начебто ж знаю різницю між «ціллю» і «метою», але чомусь проґавила, і от «після відстрілу боєприпасів і аж до перезаряджання система стає великою і вразливою метою», а після цього речення читач (напевно, з іронією) процитував уже класичне «немає сечі терпіти ці пекельні борошна». Які б пояснення я не наводила, але знаходити у своїй роботі помилку – неприємно. Це так. Проте спробуймо поглянути на ситуацію трохи ширше.

Ваші виправлення бачать інші читачі, які можуть ними скористатися і, отже, говорити правильно. До цих читачів належу і я, бо в наступних перекладах уже використовую ваші підказки. Крім того, в обговоренні ви наводите джерела на підтвердження своєї думки, і я радію, що вивчені колись правила, які активізуються «на автоматі», таки спрацьовують правильно.

Помилка перекладу, на яку звернув увагу автор коментаря, – це вибір неправильного варіанта серед кількох, якими це слово може перекладатися. Це схоже на роздоріжжя, де з однієї дороги виходять кілька, і треба обрати правильну. І таких слів чимало. В одній статті я наводила з десяток таких слів, а також численні відповідники до російських «открывать» і «труба». Ще раз повернуся до цього явища, вже на прикладах із статей шановного Anti-Colorads, опублікованих буквально сьогодні й за кілька попередніх днів:

  • у нещодавній статті довелося згадати завчений ще зі школи математичний термін «підносити до степеня», а сьогодні у статті епітети «в превосходной степени» стали епітетами «в найвищому ступені»;
  • в архівній статті про Черчілля і Джонсона, яку розміщено в перекладі сьогодні, слово «плотный» треба було перекладати як «кремезний, огрядний», а не «щільний», бо йшлося про людину, а не про матеріал;
  • у статті про удар по москві цитовано росіян, які скаржаться, що «ППО не може влучити в безпілотник», а у статті про НАТО «дещо вже потрапило до рук журналістів», і обидва слова є перекладами російського «попасть»;
  • у нещодавно перекладеній архівній статті про примусову посадку літака в Білорусі є місце, де вжито два переклади російського «угроза», один із яких стосується словесних «обіцянок» чогось поганого, а інший є синонімом ризику або небезпеки: «І якщо розвертатися довелося практично біля кордону Литви, то це могло статися лише через реальну загрозу життю пасажирів та екіпажу, а саме через погрозу застосування зброї з боку перехоплювача. Швидше за все, перед цим була погроза застосування наземних засобів ППО, але екіпаж проігнорував її».
  • слово «оказаться» теж має кілька перекладів. Ось цитата із сьогоднішньої статті про мавпу, де вжито два різні відповідники цього слова: «У результаті вона опинилася в тій самій точці роздвоєння, коли безтямність у миротворчості було компенсовано безтямністю у військовій справі. І що характерно, кількісні характеристики глибини невігластва в цих іпостасях, якщо їх якось застосувати, виявилися приблизно ідентичними»;
  • у статті про мавпу є ще одне цікаве слово, яке тут перекладено тільки одним з відповідників: «Те саме і з 8 Березня, яке припадає на інший суворий піст». А російський «пост» може бути ще й «посадою/постом», і «постом» у соцмережах.

І такі приклади сиплються щодня. Звідси – і наші меми про «пекельні борошна» і «бавовну». До речі, тема про «борошна» свого часу теж виникла з ваших коментарів та втілилася у статті «Між кумедним і серйозним».

Тож, як би дивно це не звучало, я вдячна за ваші критичні коментарі, пропозиції та обговорення (якщо вони не відволікають від основної теми статті), бо вони дають нам усім змогу сприйняти мову не тільки як засіб донесення думки, а як самодостатнє явище зі своєю історією, скарбами і правилами, яке можна з цікавістю пізнавати на конкретному прикладі.

І якщо поглянути на це ще з вищої точки узагальнення, то, по суті, ви своїми коментарями боретеся за чистоту не просто мови, а української, ви небайдужі до її належного функціонування. Тобто позиції «какая разница» в такому важливому питанні тут нема. Хіба ж це не круто?

Від Svitlana

8 коментар до “Незвичний погляд. На роздоріжжі”
  1. Шановна пані Світлано!
    По перше хочу подякувати за якісні переклади, ну а не помиляється тільки господь бог, і той накосячив, створивши москалів.

    А по друге. В старій версії сайту була функція , коли виділяєш текст курсором і потім послідовністю натискання кнопок відправляєш це адміністратору, ctrl+enter здається. Шкода такої функції зараз не бачу. Багато питань відпадали самі собою🤷‍♂️

  2. Є помилки, а є помилки. “Мета” – це друге. Це не помилковий вибір одного з варіантів, це навіть не русізм. Це – гугл перекладач і ніякого розуміння що він там перекладає. Тому класичний “немає сечі”. У вашому випадку я сподіваюсь, що це був гугл-перекладач без вичитування.

    1. Бачили б ви, що видає зроблений за допомогою AI український Duolingo – “Твій кіт хропіти кожна пізно”.

  3. Добре,що ви правильно все сприймаєте,пані Світлано,дякую за вашу позицію.

  4. Шановна пані Світлана! Щиро дякую вам за дуже потрібну роботу на сайті. Також дякую вам за ваши статті з української граматики.
    Але в цьому випадку не можу з вами погодитися. Наведу приклад: СБС наносить ураження по НПЗ в Капотні. Це є мта операції. Але обираються цілі для ураження. Це віськова термінологія. З цім потрібно змиритися і не плутати.
    Ще приклад: проводиться військова операція будь якого маштабу. У операції є певна МЕТА. Потім визначаються ЦІЛІ для ураження в певній послідовности. Тобто, маємо одночасно МЕТУ і ЦІЛІ.

  5. Спеціально перевірив, як перекладає тепер Google класику: “Нет больше мочи терпеть эти адские муки.” -> “Немає більше сили терпіти ці пекельні муки.” Отже, він тепер середню школу закінчив успішно. Можливо, колись почне перекладати з урахуванням спеціальності, як це є у наших вишах: окремо для будівельників, окремо для комп’ютерщиків, окремо для правознавців і т.п. Тоді настане світле майбутнє, і живих перекладачів не стане. Але чомусь стає сумно на душі – з ким тоді поважні коментатори будуть спілкуватись і кому вказувати на помилки в тексті? Та й хто буде і з якою МЕТОЮ писати коментарі до ідеальних текстів, а ще ці тексти хтось має написати. Отже, пані Світлано, не перейматесь, помилки усі роблять, а розумна людина завжди знайде у собі СИЛИ їх визнавати. А хто впевнений, що написати чи перекласти текст – просто, нехай спробує це зробити сам, а потім оглянути результат 🙂

    1. І ось сам оглянув те, що тільки-но написав – це жахливо, повторення слів, втрачена мелодійність звучання, бідний словниковий запас, невміння підібрати синоніми. Краще б не втручався в розмову, однак вже пізно, залишається випити якусь пігулку від нервів.

      1. Найкращій засіб вивчати або покращувати мову – коли хтось вказує і допомагає виправляти помилки.

Коментарі закриті.