Автор: Світлана

Сьогодні хочу трохи доповнити один з коментарів до нещодавньої статті про звертання, в якому читач згадав «пекельні борошна» – «адскіє мУкі», «підлога країни» – «пол страни» і т. д.».

Так, це відоме явище, коли слово з однієї мови можна перекласти двома різними словами. У прикладі, який я навела в попередній статті (про переклади), воєнний можна було перекласти і як військовий, і як воєнний, і обидва варіанти по-своєму були слушними.

Але кожен із нас хоча б раз бачив тексти, в яких слово переклається неадекватно для цього речення. Такі переклади стали сумнівною фішкою інформаційних і торговельних сайтів з усіма їхніми стрілами для цибулі, жіночими боягузами, чашею для дієприкметника, нирками на гілочках і так далі. Моє знайомство з цим явищем відбулося тоді, коли в одному з документів я дізналася, що його розроблено на виконання Закону України «Про утворення». Колись мене в магазині зацікавила склянка для скроні, але я зрозуміла, що я не настільки шанувальниця віскі. 

Прагнення робити переклад з використанням машини цілком зрозуміле, адже так економиться багато часу. Але після перекладу текст, звісно, потребує перегляду, щоб уникнути отакої небажаної гри слів. Втім, на просторах Мережі мені трапився приклад, який важко назвати невдалим перекладом, бо поєднання обох значень одного слова додає картині неочікуваних барв:

pastedGraphic.png

Ці помилки перекладу стали називати «гугл-транслейт» або «підлога країни» (за найбільш поширеним ляпом «пол страны»). Але з 2014 року ці переклади дедалі більше переставали бути жартами. Тоді російські наративи почали подаватися українською мовою, щоб склалося враження, що «я свій», «я в такій самій ситуації», «я тебе розумію». Це стало елементом не просто комунікації, а інформаційної війни, бо в тексти почали закладатися далеко не комерційні ідеї. Ось тодішній збірний приклад, який відображає не тільки діапазон таких «підлог», а й загальну ідею їх вживання:

pastedGraphic_1.png

Але після широкомасштабного вторгнення ці гугл-переклади стали вживатися в текстах ще з однією метою – виправдати російську агресію (наведений нижче діалог датовано липнем 2022 року): 

pastedGraphic_2.png

В одному з коментарів до цього діалогу якраз і пояснювався серйозний бік цієї начебто кумедної розмови: «Поки ми тут хіхі та хаха, вони прогресують. Ця малороска вже більш-менш складає слова у речення, а після наших акцентів зникнуть і виявлені недолугості. Додасться віночок й/або вишиванка на аву, і простий нарід з хронічним дефіцитом критичного мислення понесе ці пекельні борошна далі».

Але іноді помилка стає виграшем, і ми стали свідками цього. Хтось одного разу не звернув увагу на наголос при перекладі традиційного російського «хлопок и задымление», яке росіяни вживають замість слова «вибух», і в українській мові з середини 2022 року пишно розквітла бавовна. Настільки пишно, що тексти з цим словом уже нікого не дивували: «У Луганську «бавовна». «Бавовна» у Севастополі: завдано удару по штабу Чорноморського флоту. «Бавовна» на Запорізькому фронті: окупантів позбавили пари «Буратін» і живої сили. В російському Єйську сталася «бавовна». Так описувалися наші удари по військових цілях ворога на тимчасово окупованих територіях і вибухи в росії. Мало того що таких ударів не чекали від країни, де збиралися взяти «Київ за три дні», а результати ударів були болісними для ворога, то ще ми й їх описували з явним глузуванням, називаючи «бавовною». Цей мем став настільки поширеним завдяки своїй влучності, що з ним випустили марки, монети, банери, шкарпетки і, напевно, багато чого ще:

pastedGraphic_3.png

Крім того, саме з таким підтекстом використовували зображення рослини бавовни і власне рослину, а композиції (букети) з бавовною стали популярними, свідченням чого є заголовне фото, яке свого часу оприлюднила колишня пані-посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

І, напевно, не менш прикрим для росіян було те, що вони не тільки зазнавали болісних для них ударів, а й змушені були читати це слово в текстах, написаних їхнім «велікім і могучім»: «В субботу, 22 октября, в Белгородской области случилась очередная «бавовна», в результате чего тысячи людей остались без электроэнергии». Скоріше за все, це тексти з російської версії наших сайтів, але було б цікаво дізнатися, чи є такі приклади в оригінальних російських текстах.

Ця історія з гугл-транслейтами має два важливі для нашого часу висновки. Перший. Мова – зброя. Другий. Якщо ти вмієш власну помилку обернути проти ворога, то це твій подвійний успіх і його подвійна невдача.

Отака історія на сьогодні.

8 коментар до “Незвичний погляд. Між кумедним і серйозним”
  1. Моє знайомство з цим явищем відбулося тоді, коли в одному з документів я дізналася, що його розроблено на виконання Закону України «Про утворення»
    ____________________________________
    Його (явище буквального машинного перекладу) “розроблено на виконання Закону України «Про утворення»??? Тобто, Закон вимага використання помилкового перекладу, аби вiн був машинний? О_О
    Що саме ви мали на увазi?

  2. Люблю спілкуватися з москалями українською. Їх аж перевертає. Вимагають “мєждународний”. Але ніколи не відповідають “мєжду чєм?” їх “язик”.

  3. Пані-посол, мені подобається таке речення, це набагато краще ніж сучасний український фемінітив

  4. Уявив собі, як корчить “філологів в цивільному”, коли вони вимушені викладати думки мовою. І щоб гарно було:-).

Коментарі закриті.