Авторка: Світлана
Після вчорашнього нічного побоїща я трохи вагалася, чи варто взагалі публікувати цю статтю, бо, напевно, зараз не до неї, але потім подивилася на це з іншого ракурсу. Такі події є підтвердженням вислову «Поспішайте подякувати, бо можна не встигнути», і, можливо, стаття трохи відволіче від жахіття і зміцнить тиху українську лють.
Шановні читачі, дозвольте відповісти на ваші коментарі до статті «Від редакції 21.08.2025. Заради економії часу».
Найперше – я щиро вдячна за ваші схвальні відгуки та добре ставлення до моїх перекладів. Я рада, що ви цінуєте цю начебто допоміжну частину роботи сайту, адже статті пише шановний Anti-Colorados (шановний Готельєр-бандерівець теж довірив мені переклад кількох своїх статей), а моє завдання – перекласти їхні тексти українською мовою.
І тут починається пункт номер два, який ви теж вказали в коментарях. Переклад авторських текстів публіцистичного стилю, якими є статті Anti-Colorados, – це практично завжди компроміс між формою та змістом: або я зберігаю гру слів, яка «грає» тільки російською мовою, або передаю зміст нейтральними українськими словами. Як перекласти «нижняя палатка госдупы»? Або я зберігаю «палатка» і порушую правила української мови, бо відповідником є «намет», або я пишу нейтрально – «нижня палата», і іронії вже нема. І так у кожній статті, ви ж в курсі. Виручає те, що багато хто знає російську, тому деякі цитати я залишаю мовою оригіналу, коли, наприклад, при перекладі явно втратиться віршований ритм.
Переклад авторського тексту – це особливий виклик, бо треба передати емоції, натяки автора з максимальним збереженням його стилю, побудови речень, набору слів і так далі. Перекладач такого тексту – це «дзеркало», а не редактор. Не причісувати, не замінювати розмовні слівця нейтральними перекладами, не вживати занадто «наукоподібних» українських слів. Один зі шляхів – це шукати для російських образних слів або стійких зворотів українські відповідники. Наприклад, в одній із учорашніх статей головний герой «дасть дуба», в оригіналі – «околеет». Інший варіант – придумати щось своє. Ні я, ні словники не знають, як можна перекласти «многоходовщик» так, щоб це було коротко і легко читалося. Тому, відчуваючи іронію, яку вкладає Anti-Colorados у це слово, я запропонувала свій варіант – «багатоходун». До однієї, цілком конкретної особи це слово можна застосувати, а для серйозного контексту доведеться шукати інші відповідники.
І є ще пункт номер три – тематика текстів. Кожен із них містить специфічну лексику відповідно до його теми. Кілька днів тому був цикл статей про Югославію з її арміями, вчора – про Азербайджан з його новим написанням міста Нахчиван, і щодня йдуть на переклад історичні статті. Напевно, мало хто знає всі ці теми одночасно. Тому як автор занурюється в тему при її висвітленні, так і я намагаюся перевірити незнайомі слова, імена, географічні назви, і кожна стаття – це неймовірна самоосвіта й виклик.
І є ще пункт номер чотири – особливості мови перекладу. Це тільки на перший погляд російська та українська мови близькі, одночасно та однаково функціонують, тому начебто складнощів бути не повинно. Проте кожна мова – це власна система, і чіткі відповідності у виборі слів та побудові речення можуть бути не завжди. Зупинюся лише на одній особливості української мови. Дуже часто одному російському слову відповідають два українські з досить різними значеннями. Одне таке російське слово – «военный» – і два варіанти його перекладу – «військовий» та «воєнний» – я спробувала описати трохи раніше. І для того щоб зробити цю статтю корисною, наводжу кілька таких слів, які є на сайті ледь не щодня (пояснення в дужках мої; сподіваюся, що зрозумілі):
Задача – задача (= вправа на розв’язування) і завдання (= те, що необхідно виконати).
Масло – масло (= тваринне, тверде), олія (= рослинна, рідка), олива, мастило (= для автомобіля).
Оказаться – виявитися (= проявитися певним чином) і опинитися (= бути в якомусь місці чи ситуації).
Попасть – потрапити (=опинитися в ситуації) і влучити (= не схибити в ударі).
Состав – склад (= будова чогось) і ешелон (= поїзд).
Средства – кошти (= гроші) і засоби (= знаряддя чи матеріали для чогось).
Топливо – паливо (тверде або ракетне) і пальне (рідке для двигуна внутрішнього згорання).
Цель – мета (= головне завдання) і ціль (= об’єкт, на який спрямовується удар).
Деякі російські слова взагалі мають просто букети українських відповідників. Ось, наприклад, актуальне сьогодні слово «труба» (звісно, ми його теж вживаємо, але далеко не у всіх тих випадках, як російське):
Наведу відповідники ще до одного російського слова – «открывать»:
І це спостереження тільки за одним явищем у перекладі. Відмінки, прийменники, дієприкметники, прислів’я – це вже інша історія (і, можливо, не одна). Це цікаво, але водночас і не завжди просто – зробити переклад не тільки правильним, а й максимально близьким до авторського оригіналу. Тому я щиро вдячна всім за увагу до моєї роботи і добрі слова! Тримаймося.
Ваші переклади, як на мене, бездоганні. Читаю, без перебільшення, з насолодою.
Нижня палатка Госдупи може бути перекладена як нижня пілотка Госдупи.
Дякую Вам за Вашу працю. Вона для Вас пекельна часом. Українська і російська мають різну мелодику. Дуже Вас розумію. Та Ви вчитеся, бачите суть проблем – і це головне. У Вас вийде! Нехай Господь благословляє Вас на цьому тернистому шляху! Бажаю Вам нахнення і радості!
Переклади за змістом зрозумілі усім, тому просто респект пані Світлані.
Щиро дякую за переклади. І автору за статті.
Дякую за те, що ви робите!
Шановна пані Світлано!
Дякую за Вашу працю!
1. Пропоную при перекладі, якщо є український відповідник фразеологізму чи терміну, використовувати його, якщо нема – цитувати мовою оригіналу.
На мій погляд, українською цитати московитських літературних та кіногероїв звучать неприроднчо. Крім того, чи варто створенням українських відповідників вносити в українську культуру чужі нам “культурні” “здобутки”?
2. Пропоную цитати також подавати мовою оригіналу. Ну не звучать вони українською, коли знаєш, що це сказав їхній діяч.
3. Ріже вухо, коли імена їхніх персонажів подаються в українському перекладі. Ми ж не перекладаємо поляків, наприклад. Кажемо Анджей. Або грузинів (Серго). Чому ж лаврова подають сергієм?
Бажаю успіхів!
> 3. Ріже вухо, коли імена їхніх персонажів подаються в українському перекладі. Ми ж не перекладаємо поляків, наприклад. Кажемо Анджей. Або грузинів (Серго). Чому ж лаврова подають сергієм?
Тому що § 144: https://mova.gov.ua/storage/app/sites/19/2024/_2019.pdf
Але це офіційно, але якщо так, щоби хотілося сплюнути, то звісно краще транслітерувати.
Дякую!
в § 144 говориться: “Білоруські та російські імена за традицією не транслітеруємо, а
передаємо українськими відповідниками…”.
Традиції легко змінити. Було б бажання.
воно наче й доволі дріб’язкова зневага, а наче й зайве нагадування, що ті – чужинці. а ще це чомусь смішно.
Дякую за Вашу працю!
Ніколи не думав наскільки не простою задачею може бути переклад.
Дай Вам боже наснаги у подальшій роботі, пані Світлано! Ви дуже тонко і відповідно перекладаєте тексти, бо знаходитесь на одній хвилі і з Автором, і з читачами. Велика Вам подяка за щоденну важку і потрібну роботу.
Вибачте, але з варіантами перекладу “топливо” ви помиляєтесь. Якщо “паливо” це дійсно “топливо”, то “пальне” це “горючее”. Різниця між пальним і паливом полягає в тому, що пальне при змішуванні з окислювачем утворює паливо. Ототожнювання цих понять виникло тому, що в більшості випадків окислювачем є звичайне повітря, і тільки в ракетах це окрема речовина – да і то не завжди.
> Як перекласти «нижняя палатка госдупы»? Або я зберігаю «палатка» і порушую правила української мови, бо відповідником є «намет»
Але ж «госдупа» — це, зі свого боку, порушення правил московської мови, бо відповідником є «жопа»?
> Ні я, ні словники не знають, як можна перекласти «многоходовщик» так, щоб це було коротко і легко читалося. Тому, відчуваючи іронію, яку вкладає Anti-Colorados у це слово, я запропонувала свій варіант – «багатоходун». До однієї, цілком конкретної особи це слово можна застосувати,
Так для цієї конкретної особи це ж навіть ще багатогранніше! Бо додатково натякає на ходіння на валізи, що в первинному варіанті відсутнє.
> Наприклад, в одній із учорашніх статей головний герой «дасть дуба», в оригіналі – «околеет».
Ще є «жаба цицьки дасть», якщо для колориту.
Ще раз дякую Вам за Вашу чудову працю!
P.S. Іноді цікаво обговорити варіанти перекладів якихось нетривіальних випадків з ChatGPT, краще з ChatGPT+. Час від часу цікаві ідеї підкидує, дарма що штучний.
Я не великий спеціаліст у філології. І я знаю, що розмовляю суржиком. Так розмовляли в далеких роках мої дід з бабою на Черкащині.
Вся проблема у тому, що 90% філологів, яких я знаю жорстко російськомовні в побуті.Мені так здається, що шановна Світлана не відноситься до тієї категорії.
Але ми всі маємо можливість їй допомогти. Ну, наприклад, “похнюплена коняка” чи ще щось. Цей сайт має тримати гумор автора і знущання автора над орками.
Я, на жаль, навіть читати все не встигаю. Навіть не знаю, чи опубліковані мої дещо недосконалі коментарі. Але шановне товариство тут потрібно активніше допомагати, щоб зберегти ідею та , хотів написати гумор, сатиру автора.. D.B.Z (Д.Н.З.)
є більш смішне слово “лоша(к)”. підходить за змістом (гібрид коня та віслюка), не підходить за віком.
Дякую Світлано за переклади – вони чудові, стала український сайт дефенс-лайн відкривати першим. Ваше прагнення передати якомога точніше тексти пана Анті-Колорадоса – відчула одразу. Читаю із задоволенням!
Цитування свинособачих джерел українською трохи дезорієнтує у визначенні “свій-чужий”. Але то вже рішення авторки перекладу, “як вона бачить”.
Дякую Вам пані Світлано за титанічну працю. Вам вдається, наприклад, сумістити оригінальний стиль пана Anti-colorados’a та багатство української мови. Мені інколи закидували, чому ти читаєш російською (я закінчив школу ще часів СРСР. І російську у нас учили як англійську (чи будь-яку іншу іноземну), розбиваючи клас на підгрупи, на відміну від української. Хоча нас учили розмовляти мовою “великоросців” (моя версія слова великоросс), але мені більш подобається вираз “мову ворога треба знати”). Також дуже цікаво читати Ваші коментарі щодо особливостей правильного перекладу окремих термінів та понять, що сприяє кращому розумінні нашої мови. Тому бажаю Вам творчого натхнення, і хай ніколи не втомиться перо.
Щиро дякую Вам, шановна пані Світлана за чудови переклади – це дуже важка праця! Я мешкаю 30 років в Німеччині та дуже добре знаю як складно робити переклади гумору, професійних текстів та просто щоденних розмов. У Вас дуже добре виходить, Ви маєте до цього талант!
А як вам “розкривати книгу” і “багатохідник”?
Як на мене транслітерація це чудове вирішення проблеми…
Як Вам? МаЦква, пєдєраЦЦия, наібулліна – це ж звучить…
Мій внутрішній перфекціоніст іноді має зауваження до перекладу. Наприклад, у цій статті: замість “стійких зворотів” він би вживав “усталені вирази”. Але, навіть він дуже вдячний пані Світлані за її величезну роботу.
На мой скромный взгляд, при переводе авторских текстов с элементами игры слов и использованием устоявшихся фразеологизмов, наиболее эффектно будет сохранять эти элементы на мове оригинала. Возможно выделить под них характерный стиль, например подчёркивание или наклонный, дабы было понятно что так задумано, а не огрех перевода. Таким образом будет передан заложенный автором смысл и его сможет понять максимально широкий круг читателей, а пані Світлане будет немного проще с адаптацией перевода.
Але вищим пілотажем було би знаходити відповідні за сенсом українські культурні маркери.
Дякую пані Світлана! Порівняно з першими перекладами якість реально зросла і рази, гугл-фантазії ліквідуються начисто.
І тут я замислився – а який коректний відповідник назви “Югославія”?