А якщо подивитися на прапори цих двох соціалістичних країн, то легко помітити, що вони використовують червоний колір крові. До речі, у Китаю досі такий, але це інша історія. Інтернаціоналісти і націонал-соціалісти тільки візерунок пустили по червоному тлу дещо різний. Хоча інтернаціоналісти на самому початку будівництва свого лепрозорію довго не могли обрати, що ж їм залишити – свастику чи пентаграму, і лише через кілька років після захоплення влади зупинилися на останньому варіанті.
Але все ж таки гігантоманія і манія величі там лежали в самому фундаменті, і уламки цієї величі залишилися в фундаменті лепрозорію під назвою «росія». Тільки от у ті часи технології Рейху були набагато розвиненішими, ніж у совка, який після війни їх звідти успішно викрав або взяв як трофей. Крім сонму мрій про гігантське й велике, у фюрера була одна, пов’язана з водою, як було сказано на початку, але про яку не дуже широко відомо.
Багато хто пам’ятає, що будівництво Крігсмаріне зупинилося на створенні двох лінкорів – «Бісмарк» та «Тірпіц». Перший англійці стратили в 1941 році за те, що той наробив їм неприємностей, зокрема відправив на дно знаменитий дредноут «Худ», за що його ловили всім домашнім королівським флотом і втопили багато в чому випадково. Ну, а «Тірпіцу» довелося довго ховатись у норвезьких шхерах, що не врятувало його від долі свого побратима. Проте це були величезні кораблі водотоннажністю 50 тисяч тонн.
Тоді японські та американські авіаносці були меншої водотоннажності, а більшими кораблями були лише японські лінкори класу «Ямато». Їх теж збудували лише два – «Ямато і «Мусасі», а третій перебудували в авіаносець «Сінано», який так і не встиг стати у стрій, бо при переході від верфі на свою базу був потоплений американською субмариною. І ось ці кораблі вже були водотоннажністю понад 60 тисяч тонн.
Але у планах будівництва нового флоту був лінкор класу Н39 водотоннажністю 62,5 тисячі тонн, Н40А – 65 тисяч тонн і Н40В – 70 тисяч тонн. Просто нагадаємо, що нинішні атомні авіаносці ВМФ США, які мають на борту близько сотні літальних апаратів, мають водотоннажність близько 100 тисяч тонн.
А далі план будівництва передбачав створення кораблів Н42 – 98 тисяч тонн і ще пари – Н43 і Н44, кожен із яких повинен був мати водотоннажність 141,5 тисячі тонн. Умовно кажучи, за водотоннажністю кожен із цих лінкорів повинен був удвічі перевищувати найбільший на той час лінкор «Ямато». І ось оце громаддя мало давати не менше 30 вузлів, як це зараз роблять атомні авіаносці.
Але програма створення суперлінкорів не склалася і померла раніше, ніж навіть остаточно оформилася у креслення. А все тому, що Гітлер не налаштовувався на довге буцання на континентальній частині Європи. Він планував усе закінчити максимум до кінця 1942 року, а далі треба було рухатися морем. Британія і врешті-решт – США без потужного флоту були досить складною ціллю, і її Гітлер і збирався досягти такими кораблями.
І загалом це добре, бо налагоджений випуск підводних човнів, літаків і ракет потім перекочував у совок, і москва досі використовує ті напрацювання. А до рук більшовиків могли б потрапити й напрацювання щодо надводного флоту. Можна не сумніватися, що в такому разі імпульс гігантоманії потрапив би у благодатне середовище і «Кузя» здався б легкою забавкою порівняно з цими монстрами. Але з іншого боку, епоха лінкорів закінчилася ще в першій половині Другої світової, а до авіаносців у Гітлера руки не дійшли.
Але історія повторюється. У путіна знову димить велич, і його тягне в той самий бік, куди тягло і фюрера, і вождя.
Англійський крейсер “Худ” ніяким чином не е дредноутом.”HMS «Гуд» (51) (англ. HMS Hood (51)) — останній лінійний крейсер військово-морських сил Великої Британії.”
Дредноут — це корабель, на якому всі гармати великого калібру. Крейсер також може бути дредноутом.
Може бути,але “Худ” не е дредноутом.Не треба сперечатись із класіфікаціей корабля самими британцями.
Прору також можна зарахувати в актив схожости соціалістичних диктатур. Але все ж таки націонал-соціалізм Третього Райху та соціалізм більшовиків- ссср різні. Більшовики відразу, захопивши владу, заявили про “пролетарі усіх країн” та “міровую революцію”, і через “інтернаціонал”, “комінтерни” почали кошмарити Європу, увесь світ, опираючись на напрямках “панславянізму” всеросійській імперії. Німецькі ж націонал-соціалісти почали з відновлення історичної справедливости і рушали поступово у напрямку світового панарійства, чи світового націонал-соціалізму, книжки “майнкампф 2” не встигли написати, тому невідомо. Третій Райх і ссср ідеологічні вороги і мета нацистами ставилася одна – знищення ссср, як держави більшовиків. Захопити повністю ссср, США, ОК і наробити райхкомісаріати по всьому світові? Можна пупа надірвати. Знищити держави, встановити націонал-соціалістичні маріонеткові режими і відібрати усі колонії – так.
Німці втратили дах із штангенциркулем, більшовики і не втрачали нічого – перейняли агресивну сутність всерос.імперії і до сих пір марять загарбанням усього світу.