Про досвід (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Поки найзнаменитіший президент, який перевершив усіх інтелектом і може відрізнити ведмедя від жирафа, продовжує своє переможне завершення війни з Іраном, в Ізраїлі починають приходити до висновку про те, що загалом усі вони воюють у режимі вчорашньої війни, і тільки тому, що їхній противник дозволяє їм це робити. А дозволяє теж тому, що тільки нещодавно став розуміти, що війна з нір і тунелів стає все менш актуальною і що в Україні йде війна нового типу, яка лише набирає своїх технологічних обертів.

Справді, коли постало питання про те, що активне та системне застосування опонентами БПЛА може стати проблемою, в Ізраїлі заявили, що для них немає такої проблеми і ту війну, яка йде в Україні, вони переступили у плані технологій і вже пішли далеко вперед. Якось довелося читати статтю ізраїльського військового оглядача, в якій було сказано, що питання у них не в тому, щоб відреагувати на загрозу БПЛА, а в тому, щоб зробити вартість реакції якомога нижчою. А далі – йшло перерахування новітніх систем ППО, від заатмосферних до «Залізного куполу», який вважається зброєю останньої милі, здатною відбити все те, що було пропущено більш далекобійними системами.

І загалом це вкладається в логіку створення ешелонованої системи ППО, але тут фокус не тільки в тому, які технології вдалося вивести в серію, і навіть не в тому, яка вартість перехоплення конкретного дрона, а саме в тактиці ведення бойових дій. Коли мова заходить не про окремий дрон чи десятки дронів, а про те, як вони застосовуються як система, а не окремий засіб ураження, зобов’язані виникати проблеми. Воно й зрозуміло, адже на системність застосування одного виду озброєнь потрібна системність застосування засобів, які відбивають ці атаки.

І не важливо, що думає ворог про це або як це собі уявляєш ти. Зрештою, наявність та рівень втрат, спричинених неможливістю відбити атаку, розставить усе по місцях. І ЦАХАЛ почав зазнавати втрат, щойно Хезболла почала застосовувати БПЛА більш-менш системно. Ми про це писали докладно, і тут лише зауважимо, що в ЦАХАЛ просто не можуть собі уявити, що в районі кілометрової ділянки лінії бойового зіткнення можуть одночасно бути десятки дронів, готових перейти до маневру атаки. Саме з цієї причини біля ЛБЗ їхня бронетехніка ходить колонами, а особовий склад часто позує скупченням на десятки осіб в одній невеликій локації.

У нас такого бути не може в принципі, бо такі розклади просто сигналізують про появу пріоритетної цілі, яку через кілька хвилин почнуть рвати дрони різноманітних конструкцій. І наскільки можна зрозуміти, ізраїльські військові, навіть зазнавши втрат, продовжують діяти у старому ключі. Нещодавно ізраїльський військовий оглядач, на якого у нас часто посилаються, розповів про те, що в них там зараз триває посилена робота зі створення ефективного та дешевого алгоритму протидії дронам, і, за його словами, вже є певні, дуже обнадійливі напрацювання. І загалом, знаючи те, як ізраїльтянам доводилося викручуватись у режимі тотального дефіциту і що саме це дало імпульс їхній оборонній промисловості, сумніватися в цих зусиллях не доводиться. Тільки для спостерігача з України їхня картина бойових дій говорить про інше, а точніше – про прямо протилежне.

І справді, розробити методи подавлення або ураження, звісно, можна. От тільки наскільки вони будуть ефективними в бойових умовах, покаже час. Часто начебто найбільш просунуті та інноваційні рішення розбиваються об якісь, здавалося б, зовсім незначні особливості практичного застосування. І виявити це можна тільки в бою, на ходу допилюючи систему. З цим начебто питань нема, але всім зрозуміло, що це – час і впровадження якихось нових технологій, проте розуміння глибини проблеми проявляється інакше.

(Далі буде)