Грані Краснова (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Тут варто зауважити, що практично весь строк своєї каденції Додік діє в режимі надзвичайного економічного стану, який регулюється архаїчним законодавством США, і для просування своїх ідей користується виконавчими указами, прямо втручаючись у компетенцію Конгресу. Простіше кажучи, Додік немовби каже своїй пастві: так, я знаю, що беру на себе частину повноважень законодавчої гілки влади, але економічна ситуація в країні настільки катастрофічна, що я це роблю в режимі надзвичайного стану.

При цьому якось за бортом залишаються два моменти. Перший: будь-який режим НС має раціональні часові рамки і, безумовно, не може тривати половину строку правління президента США. Адже в такому разі роль Конгресу нівелюється до рівня статистів. А другий момент формує він сам особисто, і особливо зараз, під час передвиборчої кампанії. Так, він розповідає про те, що зараз під його мудрим керівництвом США живуть краще, ніж будь-коли. І тут виникає дилема, яку ми часто наводимо для опису ситуації, а саме: треба або вдягнути труси, або зняти хрестик. Адже якщо під твоїм керівництвом країна живе нестерпно добре, то звідки взявся надзвичайний стан?

Але як відомо, Додіка такі суперечності у власній риториці ніколи не бентежили, а якщо йому на це вказує преса, він репетує: «Фейк ньюс». І загалом тут складно з ним сперечатися, адже якщо він особисто буквально впродовж кількох годин каже прямо протилежні речі, то як мінімум одна з них – фейк. Така поведінка часто трапляється з шахраями-початківцями, яких спіймали на гарячому і все йде до того, що їх можуть посадити. Але Тромб має президентський імунітет, і тому – хто ж його посадить, він же пам’ятник!

У зв’язку з цим виникає просте запитання, яке прямо порушує тему корупції. Якщо тебе так непокоїть питання дизеля з підсанкційних країн, то чому ця активність помітна лише в напрямку курника, а не Ірану? Чому не цікавить питання передачі прутіним розвідданих до Ірану, який за ними завдавав ударів не тільки по американських військових базах у регіоні, але й по тих самих НПЗ в Еміратах та Аравії, які є найбільшими виробниками дизеля? Відповідь проста. Іранську нафтову галузь Додік припускав віджати під сім’ю, як і венесуельську, і тому йому не потрібні компроміси, а от із нафтовою галуззю лаптів – інша справа. Віджати її без бійки не вдасться, а влаштовувати зарубу з курником може лише Україна, а не гольфіст, і тому він згоден на відкати, без віджиму активів. Усе просто та прозоро.

Кажуть, Додік знову несхвально відгукнувся на адресу Нобелівського комітету за те, що йому її не вручили за вісім воєн, які він зупинив, і не визнали його лауреатом у галузі миру. Старечі зміни психіки не дають йому додаткової креативності, а якби в нього така була, він запропонував би запровадити додаткову категорію – «за розвиток корупції». Можна не сумніватися, що за його кандидатуру проголосували б одноголосно. А там уже не має значення, за що дали Нобелівку – за мир чи корупцію. Тим більше в поняттях Додіка це практично синоніми. Тож чекаємо на реакцію в США. Гадаю, вона відбудеться в найближчі кілька днів.

І вкотре доводиться ставити риторичне запитання колишнім нашим, які осіли в США, проголосували за Додіка і клялися в тому, що він не стане церемонитися з прутіним, «як сонний Джо», а нагне його буквально за кілька днів, принаймні, Україну заллють такими озброєннями, які Байден не наважувався нам постачати.