Незвичний погляд. Про те, що нас гріє (Частина 1)

Авторка: Світлана

Сьогодні хочу стати на захист одного дуже теплого слова. Це слово «груба». Його замінюють словом «піч» або «пічка», тим самим витісняючи з ужитку. От і хочу з’ясувати, чому й навіщо.

Отже, стартуємо з походження слова. Етимологічний словник подає походження слова з нововерхньонімецької мови через польську від слова «гребти»:

У цьому описі варто звернути увагу на кілька речей: по-перше, поява слова датується XVIII століттям; по-друге, воно є в російській і білоруській мовах, по-третє, воно якось пов’язано з голландською піччю. Ці речі й визначать подальші кроки в нашому невеликому дослідженні.

Щодо XVIII століття, то це слово зафіксовано, зокрема, у словнику «Енеїди» (1798 рік):

У словнику Афанасьєва-Чужбинського «Словарь малорусского наречия» (1855 рік) тлумачення слова має трохи інші акценти: тут вказано, що грубу розміщують у світлиці і не використовують для приготування їжі:

Звернемо увагу: обидва словники подають це слово як українське (малоросійське), тобто варте перекладу російською мовою, в якій воно вочевидь відсутнє. То яка його доля в російській мові і до чого тут голландська піч?

Такі деталі словник подати не може, бо він містить мінімально достатній набір елементів для розуміння значення слова: ГРУБА. Піч, що служить для опалювання приміщення.

Решту додаткових даних містять енциклопедичні словники, найдоступніший із них – Вікіпедія. І тут – перше розчарування: стаття про грубу в українській Вікіпедії загалом описує «піч», бо слово «груба» вжито в ній тільки в назві статті, у першому абзаці та в посиланнях, а решта тексту – про піч, та ще з ілюстраціями на кшталт Катерининського палацу в Санкт-Петербурзі. Тож звернімося до російської Вікіпедії, тим більше що в нашій було згадано не тільки голландську, а й «руську» піч. Але все по черзі, бо несподіванок виявилося більше, ніж я очікувала.

(Далі буде)