Уперше опубліковано: 26.11.2015
Авторка перекладу: Світлана
Зараз ватні мешканці Криму ганяють смуток з приводу відсутності світла, і в Мережу виливається маса того, що наболіло, накипіло, перебродило і навіть прокисло. Ми вже торкалися суті цієї теми (йдеться про підрив ЛЕП, яка подавала електроенергію в Крим. – Прим. перекл.), а тепер підемо далі.
Жителі Криму, як і всієї рф, відчули на собі давній принцип, який відродив Сталін, а тепер експлуатує путін. Суть його проста: для занурення народу в «щастя» треба зовсім небагато. Спочатку треба відібрати в нього все або майже все і зробити паузу, щоб той відчув усі тонкощі змін, а після цього – повернути частину відібраного. Все! Народ буде щасливий і кинеться цілувати черевики вождя. Якби у путіна була така виконавча влада, як у Сталіна, уже протягли б кабелі і дали світло, насамперед – військовим, але й цивільним щось перепало б. Сльози і шмарклі щастя затопили б усі вулиці. Але в нього немає такої влади, бо вона копіює свого вождя-злодія. Але поки світла немає, населення перебуває в похмурому настрої, наївно вважаючи, що це найгірше, що можна уявити. Воно жорстоко помиляється – гірше тільки тихесенько підходить!
Справа в тому, що путін послідовно рве стосунки навіть із тими, хто затикав ніс від виду самого путіна та росії, але продовжував мати з ним справу. Ось і Туреччина виявилася фашистом, який виготовляє шкідливі продукти. Причому багато росіян особисто були в Туреччині, показуючи феноменальну здатність жерти стільки, що свині та бегемоти впадали в кому від цього виду. А як бухали, про це просто не варто згадувати. Виявляється, що півтора десятка років злісні туркофіли труїли наївних російських гостей. Добре, що Оніщенко та путін стали «грудями» на захист своїх людей і припинили це неподобство. З урахуванням того, що російські продукти не дуже численні, а за якістю з натяжкою увійшли до категорії «не отрута», то урізноманітнити стіл росіянина скоро зможуть лише китайці. До речі, Сибір уже давно перейшов на китайські стандарти.
Усе це до того, що геополітичні маневри дуже скоро залишать кримчан наодинці з продавцями порожніх магазинів. Хто пережив розвал совка, в курсі того, що це реально може бути. Якщо в цей момент Україна припинить подачу ковбаси, молока та іншого, відсутність світла здасться легкою незручністю на кшталт піщинки в туфлі. Коли їсти нема чого, то навіть телевізор виглядає інакше.
Але найцікавіше – далі. Ті, хто відпочивав у Єгипті, знають, що відсутність води породжує Сахару або Синайську пустелю. Острів Крим впевнено рухається до подібних ландшафтів, бо свою воду він випив цьогоріч, а дніпровська вода – там само, де й електрика. Коли це питання постане зовсім гостро, то пропозиція змінити місце проживання з Південного берега Криму на Північний берег Охотського моря, наприклад – Магадан, виглядатиме цілком привабливо.
Усе це залежить від того, як довго триватиме окупація Криму. Якщо досить довго (років п’ять), то все це програється в натурі, якщо менше – чогось можна і не побачити. Але щойно росіяни підуть звідти або їх буде вибито, нормальне життя почне відновлюватися. Навіть якщо власників російських паспортів і не депортують до росії, то тут розверзнеться ще одна велика яма під ногами кримчан. Каміння з неба здасться бажаною заміною цього. Справа в тому, що за ці майже два роки багато кримчан провели угоди з нотаріального відчуження майна. Треба розуміти, що після вигнання росіян усі угоди буде визнано нікчемними, бо вони укладалися казна-ким і не мають реєстрації за українськими нормами права. Тут почнеться справжній цирк. А слідом піде ще одна вистава.
Багато хто хотів отримувати великі російські зарплати та пенсії, деякі їх таки отримували. Але у багатьох – непогашені кредити перед українськими банками. Жителі Севастополів-Сімферополів вирішили, що тема прокисла і для них все закінчилося. Але річ у тому, що вони мали дохід і при цьому не погашали зобов’язання за кредитами. Виходить, що вони умисно не виконували умов кредитного договору! За два роки відсотки накапали – будь здоров! Багато хто брав кредити під заставу нерухомості. Думаю, що далі пояснювати не варто.
І останнє. Хтось встиг отримати атестати і дипломи російського зразка й вирішив, що обов’язкові в Україні історія України та українська мова їм більше не стануть у пригоді. Скажімо так: хто так думав, опиниться в абсолютно ідіотському становищі, а звинувачувати нема кого, тільки себе.
Із усього цього висновок. Кримчанам варто насолоджуватися моментом і сприймати як щастя те, що в них лише немає світла. Поки що.