Нарешті, розгляньмо переваги та проблеми функціонування слів «копійка» і «шаг» у сучасній мові.
Слово «копійка» має спільнокореневі слова, як активно вживаються, – «копієчка» і «копійчаний». Слово «шаг», звісно, теж має зменшувальну форму «шажок», але обидва слова в сучасній мові не настільки активні та «повсякденні».
Слово «копійка» входить до фразеологізмів та прислів’їв, і у Словнику української мови наведено такі з них: «аби свіжа копійка», «до (що до) [останньої] копійки», «на копійку чого [зробить]», «ні (і) на копійку», «як нова копійка», «без копійки», «влетіти в [добру] копійку кому», «збивати копійку». Щодо шага такі мовні скарби зараз менш відомі. Слово «шаг» у цьому словнику має позначку «іст[оричне]» і тлумачиться так: «До революції в Україні – дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш». Звернімо увагу на співвіднесення шага з копійкою (вже не дві копійки, а тільки половина) і з грошем. І порівняймо вирази про ці монети, які дивним чином схожі:
- ні копійки; ні (і) [щербатої, зламаної, ламаної] копійки нема (не було) за душею» – «(ні) [ламаного, щербатого, залізного і т. ін.] шага не мати (не взяти, не дати і т. ін.);
- щербаті копійки – на щербатий шаг;
- щербатої (зламаної, ламаної) копійки не вартий, не дати – не вартий [ламаного] шага.
Не співвідноситься з копійкою вираз «ні на шаг» (те саме, що «ні на гріш»). Власне, оце і всі вирази зі словом «шаг». Такі практично дублетні вирази щодо копійки і шага не можуть бути випадковими. Можна припустити, що коли одна монета витіснялася іншою або вони співіснували в часі, зі зміною монети відповідна зміна відбувалася і у виразі, проте він зберігав свою конструкцію і значення. Словник містить приклади вживання таких виразів, тож у їхньому існуванні сумніватися не доводиться.
Ось такі стислі дані про історичні та мовні аспекти слова «шаг».
Додам кілька дуже суб’єктивних думок, можливо, й хибних. Час для зміни розмінної монети обрано, з одного боку, вдало, з іншого – ні. Невдало тому, що це найдоречніше було зробити одночасно із запровадженням гривні. Зараз це виглядає як спроба встигнути до її ювілею і завершити грошову реформу. Крім того, із переліку копійок зараз в обігу залишилося тільки 50. Проте, з іншого боку, це забезпечить максимально легкий із усіх можливих (і тому вдалий за часом) перехід, бо буде тільки одна монета для карбування і для запам’ятовування – 50 шагів.
Чомусь мені здається, що поки ми подолаємо звичку до копійок, і вони, і шаги цілком можуть зникнути під впливом інфляції. А те, що перехід може бути тривалим, свідчить доля гривні в нашому мовленні. Навіть через тридцять років після її запровадження можна почути «гривна», ціну (умовно) «Два тридцять» замість «Дві тридцять» або варіант «гривнів», як у цьому ролику з Мережі, хоча на всіх купюрах, починаючи з п’яти гривень, написано правильну форму цього слова в родовому відмінку множини:
Запровадження шага замість копійки мені нагадує перейменування села, в якому залишилася жити одна старенька бабуся. З одного боку, потрібно, актуально і так далі, а з іншого – назва села піде в небуття разом із цією бабцею. Втім, поки вона жива, документів, печаток або бланків треба змінювати менше, ніж якби в селі було багато мешканців.
Отже, стежмо за процесом ухвалення цього законопроєкту (а Постановою доручено прискорити підготовку до другого читання). Гроші – це одна з візитівок держави, тож повага до них не менш важлива, ніж до мови чи Державного прапора. І от із таким підходом я занурилася у порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання законопроєкту. Один із народних депутатів замість шага запропонував для заміни копійки такі варіанти: півгривня, златник, срібник, ярмак, крок, шостак, трояк, гриш, шеляг, грош, орта, півторак, талер, гульден, шилінг, монета, пфеніг, чентезимо, сантим, літ, лат, сенті, сен, цент, дукат, ере, вон, куруш, пенні, пенс. І щодо кожної пропозиції необхідно ухвалити рішення – врахувати чи відхилити. Нагадаємо, що йдеться про українську розмінну монету. Це ще дотепно чи вже ні?
Отака історія на сьогодні.
… ось цьому “дотепному” депутату, отими пенніСами йому зарплату й видавати… )))
Щодо “у кожного є знайомі, які досі рахують українські ціни в рублях”. У мене років 15 тому був начальник, сам кримський татарин, який навпаки, розказуючи про радянські часи, говорив “гривня”.
Ну “немає слів”- копійки майже вийшли з обігу і ніхто навіть решту ними не бере. Відповідно незабаром помре і саме слово. І для чого це робиться???
По перше, відсутність копійок в обігу не означає їх відсутність, заокруглення йде тільки в готівковому розрахунку. Коли Ви розраховуєтесь карткою то з вас списують суму чітко до копійки.
По друге, це персонально для вас копійка, десять, п’ятдесят не має принципового значення. Коли у обороті задіяни суми з купою нулів, то кожна копійка на контролі і має значення.
По третє, не все життя у нас будуть такі цифри. При купонах теж розмінної монети не існувало. Прийде час і шаг з’явиться в обігу.
Але гроші з бюджету будуть витрачені (роздерибанені) саме зараз, в найбільш підходящий момент, коли на фронті не вистачає всього, не тільки найнеобхіднішого. Я вважаю, що це диверсія зелених кротів.
👍
Мені здається, що введення шагів було б доречно провести разом з деномінацією гривні, тому що дійсно, сенсу у копійках наразі майже немає, і заміна їх на шаги в такому вигляді як зараз, виглядає просто безглуздою тратою ресурсів.
– провести разом з деномінацією гривні –
Я цілком згоден з паном. Можна провести закон, але поки немає розмінних монет, його призупинити. Так би мовити до найкращих часів. Потім вже щось робити і впроваджувати не треба, вся законодавча влада готова.
Згодна з пані Світланою. Визнаю, мене також спочатку роздратувала ця пропозиція з перейменування копійки на шаг. З іншого боку – це перейменування саме зараз спричинить зміну в основному цінників та обліку… в гаманці копійки вже давно ніхто не носить. Тож, вважаю, що зараз це відбудеться максимально безболісно…. Шаги-так шаги! Най буде так! Донатити нашим дорогим воїнам все одно будемо гривнями, най збереже їх Бог від усякої біди!
« Тож, вважаю, що зараз це відбудеться максимально безболісно… » побачимо на скільки ця заміна виявиться безболісною для бюджету….
Варто врахувати скільки нрошей було витрачено тов. Пішмном на розробку шагів? Ви здитвуєтися сумі.
“це перейменування саме зараз спричинить зміну в основному цінників та обліку…” — ще один гарний аспект: одночасна зміна програмного забезпечення на ВСІХ касових апаратах. Котрийсь депутат непогано наварить…
Спойлер-алерт!
Грош – від німецького Groß “великий”, від прото-германського *grautaz “грубого помолу”.
Шеляг – від німецького Schilling, від прото-германського *skillingaz, де *-ingaz є демінутивом, а перша частина – або від дієслова *skillijaną “рубити, (c)колоти”, або вид іменника *skildiz – “щит” (який в слов’янських мовах теж є запозиченим від цього германського кореню, у цьому випадку найвірогідніше з готської). Тобто, шеляг – це або “щиток” (по аналогії з римської монетою scutum), або… “рубль”.
Ну і, доречи, я вже бодай двадцять років як залишив московію, але досі досить часто кажу рублі та копійки про євро та центи: на приклад, 2€ це в мене “два ойро”, але 1.50€ – це “рупь-писят”. І погоджусь з тім, що реформа виглядає як розпил.
Схоже на вкидання чергового лівого приводу для срачу.
Копійки є в безготівкових розрахунках, то ж вони є, одже і шагам місце теж є. Гроші – це не просто кров економіки, це ще й частина історії інації.
Я своїх продавчинь на ринку давно і дуже швидко відучила називати гривні рублями. Відповідала, що як вони і сказали, розрахуюсь зараз з ними рублями або гривнями ПО КУРСУ. А курс тоді ще був приблизно 1:2.
Це їх швидко привело всіх до тями.
Преамбула комента
“Оголошено прийом пропозицій щодо перейменування районів у місті Луганськ (https://lova.gov.ua/oda/press/news/oholosheno-pryyom-propozytsiy-shchodo-pereymenuvannya-rayoniv-u-misti-luhansk) ???!
Згідно з роз’ясненнями Українського інституту національної пам’яті, назви Артемівського, Жовтневого та Ленінського районів у місті Луганськ містять символіку комуністичного тоталітарного режиму і символіку російської імперської політики, а відтак підлягають перейменуванню.
Луганська обласна державна адміністрація оголошує прийом пропозицій щодо перейменування цих районів у місті Луганськ.” (читати далі можна за посиланням)
Переіменування копійок в шаги – схожа дія. ІМХО не лише по дурості
Усі (і науковці) хочуть на халяву слави і трохи масла з ікрою на брот
Враховуючи майбутню необхідну і обов’язкову деномінацію гривни і відсутність собливої потреби в єдиній використовуваній монеті (50 коп), простіше взагалі відмовитись від розмінної монети
Сьогоднішня 1 гривня це десь 5+/- коп в порівнянні з 1996 роком
А що буде до вересня – ніхто не відає
Є монети 1, 2(можна і без неї; і плутати з 1 грн не будуть), 5, 10 грн
Додати ще монету 50 грн (карбувати 50 грн чи 50 шагів напевне близько по затратах), можна з патретом лідора.
От і розмінна монета, і назва одна – ГРН
Найкращою назвою для українських монет була б КАРБОВАНЕЦЬ! Від слова карбувати (російською – чеканить). Як відомо монети карбують. Але це слово замарене, знеславлене совком…