Зізнаймося: почувши це слово поза контекстом, ми насамперед пригадаємо російське «шаг» – відповідник нашого слова «крок». У сучасній українській мові слово «шаг» не вживалося до останнього часу, а співвідносилося з історичним періодом, коли існувала відповідна монета. Тож почнімо з походження цього слова. Ось які дані наводить Етимологічний словник української мови:
На старті наших мовознавчих пошуків звернемо увагу на такі моменти. По-перше, за змістом «шаг» таки пов’язаний з «кроком». По-друге, «шаг» через форму «сяг» походить від слова «сягати», корінь якого зберігся у словах «обсяг», «неосяжний», «досягнення» та інших спільнокореневих словах. Те, що у словнику названо «дистантною асиміляцією», означає заміну звука [с] на [ш] у слові «шажок» під впливом звука [ж] з наступного складу, і згодом форма з Ш закріпилася як основна.
По-третє, звернімо увагу на різні співвідношення шага і копійки, де шаг становить або пів копійки, або дві копійки. Роз’яснення надав Інститут мовознавства імені О.О. Потебні НАН України: «Найменування шаг на позначення дрібної монети в українській мові відоме з XVI ст. Спочатку шагом називали монету вартістю три гроші (трояки), що на тогочасні російські гроші відповідало двом копійкам. Пізніше українці шагом називали гріш (колишню російську деньгу), що становив пів копійки».
Таким чином, певний час шаг був однією з розмінних монет поруч із копійкою, грошем та іншими. Тож зазирнімо у словники початку XІХ століття, які детально цитувалися у попередніх статтях.
У словнику «Енеїди» Іван Котляревський українські слова «півкопи» і «шаг» пояснює через «копійку» та «грош»:
Словник Олексія Павловського фіксує слова «гроші», «рубель», «шаг» і перекладає їх словами «деньги», «рубль», «копейка»:
Словник Івана Войцеховича наводить українські монети «гроші», «злотий», «копа», «личман», «шаг» і пояснює їх за допомогою слів «деньги», «копейка», «шеляг» та «грош»:
Слід зазначити, що з російських назв грошей питомими можна вважати «рубль» і «копейку» (і навіть щодо цих слів наводяться гіпотези їх походження з інших мов), бо «деньги/деньга» має тюркське походження, а «шеляг» і «грош» – європейське, але це – інша історія.
(Далі буде)
Да навзіть вже “Цент”,тобто “одна сота частка” і усі ці незрозумілі “шаг”,”алтин”,”денга” та інші “полушки” залишаться нумізматам. А з рівнем інфляціі вже і гривневі монети стають непотрібними.