Авторка: Світлана
Сьогодні хочу поділитися з вами кількома прикладами того, яким несподіваним іноді буває політ нашої думки.
Ідея цієї статті виникла тоді, коли я аналізувала те, що нас гріє, і з’ясовувала відмінності між піччю і грубою. За межами статті залишився досить довгий перелік видів печі, який, зокрема, наводить онлайн-словник Сучасної української мови у 20 томах: вакуумна, вариста, голландська, доменна, електроплавильна, мартенівська, мікрохвильова, муфельна, тигельна, тунельна, шахтна. Зауважу, що у 17-томному Словнику, який готувався в радянські часи, серед видів печі вказано лише доменну і мартенівську.
Завдяки чому зміг утворитися такий «букет» видів печі? Завдяки ознакам, які має «традиційна» піч, і за схожістю цих ознак у ній та в іншому виді печі вирішили не придумувати нове слово, а взяти вже знайоме (щоб підкреслити схожість) і додати прикметник-уточнення (щоб показати відмінність).
Невеликий відступ. Хочу показати вам один бік мовознавства, про який, можливо, у вас не було нагоди замислитися, – опис значення слова у словнику. Це дуже специфічна праця, яка іноді настільки заплутує мізки, що на перший погляд у це важко повірити.
Щоб перевірити свої сили в лексикографії, спробуйте без підглядування сформулювати тлумачення слова «стілець». Основні правила такі (як я їх пам’ятаю з університету):
- по-перше, у тлумачному словнику тлумачення слова повинно бути мінімально достатнім для розуміння цього слова (це в енциклопедичному наводиться додаткова інформація про цей об’єкт – його функції, історію тощо);
- по-друге, на самому початку вказується родове поняття (тобто для стільця – це, наприклад, «вид меблів»);
- по-третє, в подальшому описі наводяться ті ознаки, які відрізняють цей предмет від інших подібних предметів. Найперше, що легко визначити, – це функція стільця: це предмет, призначений для сидіння на ньому. Цим він відрізняється від стола, шафи та інших видів меблів. Але як далі пояснити саме стілець? Що його відрізняє від інших предметів для сидіння? Якщо є підлокітники, то чому це не крісло? Чи треба вказувати наявність спинки? А якщо не треба, то чим стілець відрізняється від табурета? А чим відрізняється від лави чи дивана? Чи важливо, скільки ніжок і чи є коліщата? Чи важливий матеріал? І приблизно так, напевно, аналізувалося кожне слово, яке згодом увійшло до 17-томного або 20-томного словників української мови.
І ось, озброєні більш чіткими уявленнями про словникову статтю, спробуймо виявити унікальні ознаки печі у тлумаченні цього слова: «ПІЧ. 1. Споруда з цегли або каменю, признач. для опалення приміщення, випікання хліба та інших борошняних виробів, варіння страв, напоїв і т. ін.».
Як бачимо, піч визначено як споруду, а серед її ознак вказано матеріал (цеглу або камінь) і дві функції – опалення та приготування їжі. Тож із наведеного вище переліку видів печі одразу під таке визначення підпадають голландська (опалення) і вариста (опалення і приготування їжі).
І перш ніж перейти до решти видів печі, звернемо увагу на мікрохвильову піч. Вона теж «піч», бо її функція – приготування їжі (хоча це не споруда, а пристрій, як вказано у Словнику). Але тут діє ще одна ознака: нагрівання відбувається всередині пристрою подібно до того, як вогонь горить усередині печі (на відміну від мангалу чи газової плити, наприклад). І це вже не про опалення, вказане у Словнику, а швидше про принцип роботи.
А далі відбувається розширення значення слова: зокрема, спосіб нагрівання став більш загальним (не вогнем, а чим завгодно), як і те, що готується в печі, втратило співвіднесення з їжею (тобто нагріванню піддають не тільки їжу, а що завгодно).
І таким чином виникло друге, більш загальне значення слова «піч»: «2. Споруда для теплового оброблення матеріалів у якому-небудь технологічному процесі». Це значення стало базою для формування наведених вище назв печей. Причому, що цікаво, у тлумаченні цих назв першим словом (як родовим поняттям) уже вказано не споруду, а піч.
І щоб перевірити логіку наведених висновків, спробуйте впізнати, де яка піч і які ознаки стали основою для іменування цього об’єкта саме як печі:
«промислова піч для плавлення або нагрівання матеріалів (виробів) у тиглях»;
«промислова піч з вертикальним робочим простором («шахтою») круглої або прямокутної форми»;
«піч непрямого нагрівання, з якої тепло передається виробу через стінки муфеля або жаротривких труб, а також через газове середовище печі»;
«промислова піч з робочим простором, схожим на тунель»;
«піч для нагрівання і плавлення металу у вакуумі»;
«електрична піч для виплавляння сталі та сплавів будь-якого складу»;
«піч для виплавляння сталі з чавуну та залізного брухту».
(Далі буде)