Діагноз для мосту (Частина 2)

У цьому випадку «Панцирі» ми не беремо до уваги з технічних міркувань, викладених нижче. Знову ж таки, просто припустімо, що центром комплексу зенітного захисту всієї цієї локації, на якій стоїть злощасний міст, є Керч. Порт Кавказ від Керчі розташовано на відстані 18 кілометрів, а порт Тамань – на відстані 31 кілометр, і теж по прямій. Звідси випливає, що всі ці три порти повинні повністю прикриватися силами систем ППО, розташованих у Керчі. Тим більше що між портами немає гір чи якихось перешкод, які могли б завадити роботі РЛС зенітних комплексів. Проте всі ці порти регулярно уражаються засобами ураження Сил оборони України.

Але всередині цього «купола», або зони надійного захоплення та ураження будь-яких повітряних цілей, знаходиться і той самий міст, але по ньому поки що нічого не прилітало. І тут виникає резонне запитання: чому міст не отримав своєї порції зарядів? Можливо, комусь здасться, що для мосту потрібні важчі боєприпаси. Але хто сказав, що удар по мосту має неодмінно його обвалити?

Для початку можна просто вибивати на ньому логістику. Крім того, ми знаємо, що за один ранок Сили оборони уразили відразу три пороми ворога, які ходять на невеликій відстані від самого мосту. Відомо, що після ударів на посудинах почалася пожежа і вони вийшли з ладу. А це означає, що по них відпрацювали не іграшками, а чимось таким, що вже можна було вжити і для мосту.

Зрозуміло, що це були не протикорабельні ракети, здатні втопити корабель чи судно, проте удари були небідні, і вже цим цілком можна було пройтися по мосту як мінімум для того, щоб обмежити рух по ньому. Зауважимо, саме цієї мети вже вдалося досягти на території Криму, і там як мінімум уже практично зупинено пасажирське сполучення, а на материк потяги йдуть уже не із Севастополя, Сімферополя та Феодосії, а з Керчі. Напевно, вже є обмеження і щодо вантажних перевезень залізницею. І ось просто «ескізні удари» по Керченському мосту ще до його фізичного обвалення могли зробити обмеження ще жорсткішими.

Але, мабуть, найпоказовішим є інший факт. За ці два-три останні тижні саме в районі Керчі відбувається планомірне винесення систем ППО противника саме із західного напрямку, тобто з напрямку підльоту засобів ураження наших Сил оборони. А це вже прямо говорить про можливість подолання зенітного заслону, який ворог організував для гордості фюрера – Керченського мосту. Під ніж ідуть не тільки «Панцирі», які зарекомендували себе не з кращого боку, а й ті С-300/400, що є основою ППО противника.

А тепер – висновок. Наші вже досить важкі засоби ураження не просто долітають до мосту. При цьому уражаються порти, пороми і наземна нафтова інфраструктура, але по мосту нічого не летить. Є припущення, що йому поки що не дістається навмисно. І чим далі, тим таке припущення стає дедалі очевиднішим. Ну, а те, чому це відбувається, ми не будемо пояснювати тому, що кожен це зможе зробити самостійно і без підказки. Спробуємо?