Авторка: Світлана
Сьогодні хочу висловити кілька міркувань у відповідь на один з коментарів до нещодавньої статті про наказовий спосіб множини, наводжу в авторському написанні: «Після “пилити“ замість “пиляти“, и то неодноразово у текстах ,і решти перлів ,“давайте“-це вже снобізм». Отже, про мої «перли».
Чи роблю я помилки в перекладах статей шановного Anti-Colorados? На жаль, попри мій перфекціонізм у цьому напрямі. На це є кілька причин. По-перше, тематика текстів і реалії сучасного життя підкидають настільки багато нових, незнайомих слів, що точний і правильний переклад може сформуватися не одразу. Так, далеко не з першої спроби, і вже після залучення експертів, я прийшла до найбільш адекватного перекладу «планирующих бомб/ракет». Як це перекласти? Слово «планер» є, але це літак, а не ракета чи бомба, тож чи можна це слово застосувати до цього виду летючого предмета? І якщо російською мовою планер «планирует», то як назвати його дію українською мовою? Я не знала цього слова, тож увімкнула логіку. Суфікс -ИР- у перекладі зазвичай не зберігають, але тоді виходить слово «планувати», а в нього зовсім інше значення. І це ще половина справи. Від дієслова треба утворити дієприкметник для перекладу російського дієприкметника «планирующий»: «плануючий? «планеруючий»? Зрештою, спільними зусиллями з’ясували, що таку ракету/бомбу можна назвати «планерна», а ще частіше її називають «керована».
Слово «обвес» теж мало непростий шлях перекладу, бо в російській мові корінь -ВЕС- може стосуватися і ваги (як слово «взвесить»), і вішання/чіпляння чогось (як «занавес»). Що бійці називають у себе «обвесом»? Це те, що вони чіпляють, чи те, що додає їм ваги? У словнику це слово перекладається як «обважування», яке ми знаємо в магазинному контексті, коли продавець додає товарові трохи зайвої ваги («обважує»), а покупець, не підозрюючи цього, оплачує відсутню вагу товару. Проте це ж зовсім не те значення й не з того контексту. Тому я переклала це слово як «обвіс» – чіпляння (в широкому сенсі) необхідних пристроїв та інших речей, яких у базовій комплектації не було. Епопею з «антенною решіткою» я пройшла швидше, тому що хтось із коментаторів помітив мою помилку в перекладі («решітку» я переклала як «ґрати») і надав правильний варіант, за що я справді вдячна. Кожен із вас – фахівець у своїй галузі, тому ви знаєте її термінологію в набагато більшому обсязі, ніж я, і це логічно.
По-друге, іноді не всі зміни у мові привертають увагу настільки, щоб закріпитися як нова норма. Так, під час нещодавнього перекладу статті шановного Anti-Colorados «Про циган і не таких «братів» мені не дуже подобалася форма «кого/чого? – циган». На мою думку, повний збіг форми слова в настільки різних відмінках (називному однини і родовому множини) є не зовсім природним для української мови, бо навіть якщо слова на письмі збігаються, то вони розрізняються, наприклад, наголосом (як кого? чого? – рІчки – хто? що? – річкИ). Я перевірила у двох словниках – так само, «циган», тобто формально я написала правильно. І тільки згодом, коли стаття вже була на сайті, я вирішила перевірити написання цього слова в Українському правописі. У примітці до § 89, який містить правила для родового відмінка множини іменників другої відміни, є відповідь на мої сумніви: «Примітка. Невелика група іменників чол. роду мають і нульове закінчення (основу): … а також ті іменники, що втрачають у множині суфікси -ин, -їн: болгар, громадян, селян, татар, але: вірменів, грузинів, осетинів». Отже, слово «циган» (хто?) слід писати із закінченням -ів – «циганів». До речі, в цій примітці запропоновано варіанти написання ще одного слова – «чоботи» – «чоботів (чобіт)».
По-третє, написання деяких слів у моїх перекладах формально є помилкою, але в кількох попередніх статтях я пояснювала, чому деякі слова (такі як росія, кремль, москва) пишуться з малої літери, чому російські власні назви (такі як Бєлая, Владімір) я передаю у транслітерації, а не за правилами Правопису, чому деякі слова (такі як ізба або щі) я не замінюю українськими відповідниками. У деяких статтях я не замінюю «кабак» на «шинок», бо колись читала, що це різні заклади (в шинку ще й їли, а в кабаку тільки пили). Наскільки це пояснення правильне, я перевіряю в інших джерелах, і пошуки тривають.
По-четверте, іноді доводиться припускатися помилок, щоб зберегти гру слів, яка була у мові оригіналу. Я теж описувала ці випадки (на кшталт «нижньої палатки Госдуми» або «Хто-хто? Кінь у пальто»), бо в настільки авторському тексті насамперед треба передати авторський стиль, а вже потім дбати про правила.
І ще два міркування. Я знаю, що помилки в текстах шукатимуть, бо від перекладача очікують граматично правильного перекладу. Мені це нагадує ситуацію, коли людина повідомляє про те, що вона щось виготовила (побудувала, пошила, сплела) власноруч. І люди навколо, милуючись виробом, після цих слів мимоволі починають шукати якийсь ґандж (кишеня не там, шви нерівні і так далі). У мене теж виникає така реакція, до речі, тому я морально до неї готова.
Щодо тематики моїх статей, то я з самого початку декларувала, що не маю наміру викладати правила, висміювати помилки чи ще щось. Я ділюся власними знахідками, роздумами, знаннями, які комусь можуть бути цікавими або корисними. В кількох статтях я наводжу приклади з Інтернету чи оголошень – як правильні, так і з помилками. Такі «живі» приклади з повсякденного життя мені здаються більш переконливими та цікавими для ілюстрації мовних правил. Я не критикую авторів за помилки (кожен пише так, як вважає за доцільне), але від цього помилка не перестає бути помилкою, тож її варто бачити, щоб не повторити її самому.
Отака історія на сьогодні.
Дякую за роботу, яку Ви робите.
Е інше питаннячко,окрім сучасного мовотворення- навіщо тягати та переназначати видатні дати та утворювати безліч нових “свят” та видатних дат? Е підозра,що це робиться для розмивання свідомості громадян,які скоро промовлять” Ще один день “Захисників Украіни”? та це ж було у тому місяці ,а ще буде День “Військового фінансиста”,”День Військового поліціянта”,”День Новоствореного роду Військ”.Тобто принижуеться сама суть свята”День Захисника Украіни”.
Дякую за роботу, можемо у коментарях виправляти, або пропонувати свій переклад фраз. Читаю статті по можливості і трохи мені більш природньо закчить фраза про “2 записуєм, а 3 в голові добавляєм” , якось так.
Добрий день, дорога Світлано! Прийміть щиру вдячність і шану за Вашу роботу. Я також прочитала той наведений Вами коментар. З нього просто пре така впізнавана моск@lska пиха з її характерним смородом. Стосовно слова “давай. Воно вже давно викликає в мене нудоту. Тож намагаюся очистити свій мовной простір від нього. Замінюю його на “бувай”, “побачимося”, “до зустрічі” і потроху знаходжу відгук у співрозмовників. Ще раз дякую Вам. З Богом у Серці і славними нашими Воїнами здолаємо нечисть і очистимо від неї Україну.
Бачити у всьому,що не подобається “москальску пиху”-слабенька позиція з інтелектуальної точки зору. Простіше за все ділити світ на чорне та біле. Хоча щодо форми мого коментарі,то дійсно він був, дещо ,провокаційним, але головне,що авторка перекладів звернула на це увагу і дуже гречно відреагувала на критику. І ще,принагідно, зазначу,що невибаглива улесливість,яка є похідною від комплексу меншовартості і,нажаль ,притаманна багатьом нашим співвітчизникам є причиною багатьох наших бід.
Мабуть, на цьому ресурсі ще багато не перекладених цікавих архівних матеріалів. Ви могли би показати власним прикладом.
Щодо шинку та кабаку невеличке уточнення. Так, це дійсно різні заклади. На відміну від кабаків шинкам дозволялось самому виробляти горілку.
Давно помітив, майже не критикують тих, хто нічого не робить. А пані Світлана працює просто неймовірно. Тому тут потрібно не критикувати, а допомагати та вчитися.
Дякую вам, шановна Світлана.
Пане Fisher, критика може бути змістовна або передвзята, але вона означає що критикуюча людина уважно вивчила текст. А це вже велике значення для автора ( на мою думку )
Шановний пане адмін. Поясніть, будьласка, як це працює, що без якихось пояснень коментар зникає? А імʼя та адреса того, хто коментує, зникає теж. Чи це працює тільки для свого близького кола?
Нічого нікуди не зникає. Оскільки ви тут новенький, а також коли в когось змінюється ім’я, пошта, коментарі стають на перевірку, щоб кацапські та зебільські тролі не набігали. Після перевірки ви можете вільно коментувати якщо дотримуєтесь правил.
Оскільки ви ось так починаєте, виникає питання – і що мені з вами робити?
“Олексій UKLW :
10 Листопада, 2025 о 10:36 am
Пане Fisher, критика може бути змістовна або передвзята”
Так. Але критикувати, навіть змістовно, варто тоді, коли нам нав’язують щось. А тут ми користуємося результатами чудової, надзвичайно складної роботи. Тут варто саме допомогти.
Наприклад: вам потрібно перенести важке, прямокутне. Небайдужий перехожий радить вам котити. Я би критикував це рішення. А якщо людина взяла ваш вантаж, несе його, а ви її критикуєте, бо вона не йде з вами врівень, то це якось неправильно.
Я дякую вам, пані Світлано!
трохи за “циган”
можна ж скористатися тим словом як вони самі себе називають – ром, роми, ромів
тим більше що воно як раз не несе на відміну від грецької негативної конотації
Шановна пані Світлано. Вже навіть сам факт того, що Ви із власної ініціативи взялись за таку важку роботу, свідчить про Вашу завзятість і ентузіазм – а це ознаки видатної людини. Крім того, завзятими бувають і невігласи (що, на жаль, буває частіше), але у Вашому випадку це, на щастя, не так – Ви, судячи із Ваших перекладів і власних дописів, є розумною, розважливою і старанною людиною. Ця Ваша робота не тільки сприяє пропагуванню усього українського, але і розвиває Ваш професійний потенціал. Від щирого серця бажаю Вам і надалі тішити нас Вашими блискучими перекладами і авторськими дописами. Удачі!
“планерна бомба” це та, яку скидають з планера – тому ІМНО правильніше “планеруюча бомба”
Продовжую ваш ряд скидають з: “планерна бомба”, винищувальна бомба, штурмовикова, повітрянокульова. Виняток – ручна бомба, бо це було вже. А взагалі, мені більш до вподоби крилата бомба, як і крилата ракета. ІМНО 😉
Пані Світлана, я теж дуже вдячний вам за ваші зусилля і заангажованість.
Але є одна думка, яка мене не полишає. Я вже якось писав, за моєю скромною думкою не слід перекладати руські цитати на українську. Коли читаєш їхні русняві “ви…ри” українською, то це виглядає як “серпом по яй…х”.
Можливо я і не вірно оцінюю це все, але мені здається, що можна ті “вис…ри” просто брати в лапки, бо вони не варті перекладу на українську. В жодному разі.
Також можливо не варто перекладати авторські речі типу “госдупка”, та інші.
Просто візьміть їх в лапки, це допоможе зберегти оригінальну думку нашого шановного автора.
Ну добре, “оригінальний текст автора” ще якось сприймається українською, але цитати їх телеграмканалів чи “Піськова”, або не дай боже “лисого недофюрера” в перекладі, ну це просто як знущання з української мови.
Сподіваюсь нікого не образив.
“Олександр :
10 Листопада, 2025 о 5:55 pm
Пані Світлана, я теж дуже вдячний вам за ваші зусилля і заангажованість.
Але є одна думка, яка мене не полишає.”
Цілком з вами згоден. Зазвичай при перекладі цитати наводяться в оригіналі і, за потребою, дублюються перекладом. У нашому випадку перекладати зовсім не обов’язково.
Пані Світлана, не звертайте увагі на хейтерів, дякую за вашу роботу.
Пані Світлано! Дякую за те, що Ви робите! Дуже добре розумію, що перекладати статті шановного пана Антіколорадоса, щоб якмога ближче українською передати не тільки опис подій та його думку, але й гумор і гру слів російською, справа надзвичайно непроста. У Вас це чудово виходить. І дуже цікаво читати Ваші власні статті – дізнався багато нового. Дякую! Продовжуйте Вашу просвітницьку діяльність і українізацію Лінії оборони!
Буває або слово перекладено невдало. Але майже завжди претензії читачів до якості перекладу зовсім не стосуються теми статті і забивають коменти зайвиною. Можливо має сенс додати до слів “Авторка перекладу Світлана” посилання на спеціальний профіль авторки у Фейсбуку або Телеграм-канал для варіантів перекладу від тих, для кого це важливо. З обмеженням до 30 знаків для стислості коментарів (якщо це можливо).