Про циган і не таких «братів» (Частина 1)

Уперше опубліковано: 04.06.2018

Авторка перекладу: Світлана

Напевно, багато хто стикався з циганськими каруселями, коли вас особисто, ваших рідних і близьких втягували у швидкоплинну і по суті – дуже тупу оборудку, внаслідок чого видурювали гроші, цінності або все це разом. Причому принцип дії подібних схем настільки простий, що згодом, коли вже все відбулося, потерпілий ніяк не може збагнути, як його, дорослу і самостійну людину, часто – з вищою освітою, обдурила зграя волоцюг, які й писати не вміють. Щоб змиритися з великим написом на лобі «ЛОХ», вигадують містичні історії від гіпнозу до полтергейсту, але нічого такого не було і близько.

Я особисто і неодноразово спостерігав роботу такої гоп-команди живцем. Можливо, в такому разі працюють професійні навички, але, швидше, працює проста логіка, коли дії циганської зграї спостерігаєш із розумінням фаз їхньої операції. Щойно подивишся на це під таким кутом зору, все інше читається дуже легко, і так само легко обрати момент, коли втручаєшся в цей цирк і закінчуєш гастроль цього хору циганської пісні й танцю.

Але насправді згодом і з досвідом приходиш до висновку про те, що повністю звинувачувати циган – безглуздо. Як мінімум половина провини лежить на їхній жертві, і ось чому. Усі чудово знають, що цигани не підуть працювати на завод чи в сільське господарство. Вони заробляють тим, що збирають усе, що погано лежить. Так, більшість їхніх промислів легко вкладається в диспозиції статей Кримінального кодексу, але тут є важливий момент, який просто треба розуміти. Справа в тому, що кваліфікація злочинних дій постійно змінюється. Те, що вчора вважалося злочином, сьогодні стає цілком легальною діяльністю, і навпаки.

Як приклад можна навести курильну марихуану, яка була дозволена в США і не вважалася чимось протизаконним аж до середини 30-х років ХХ століття. Потім за обіг цієї «травки» можна було відхопити кілька п’ятирічок у в’язниці, а зараз багато штатів уже знову вивели обіг марихуани з-під кримінального преса. Нехай у цьому обігу є формальні застереження, але 20–30 років тому можна було поїхати до в’язниці років на десять, а зараз – купуй, забивай косяк та кури, жодного криміналу.

Приблизно те саме відбувається і з циганами. З плином часу старі норми права відмирали, нові з’являлися, склади злочину стали більш опрацьованими і деталізованими, а цигани століттями роблять те саме – з мінімальними поправками на навколишню реальність. Це означає, що вони приблизно однаковими способами дурили наших прабабусь, бабусь, матерів і тепер дурять нас. Тобто ми повинні чудово розуміти, що несе вуличне спілкування з ватагою циган, а тому навряд чи варто пояснювати заходи безпеки в таких ситуаціях.

А діють вони шаблонно. Жертвою обирають самотню, пристойно одягнену панночку з сумочкою. Вона повинна виглядати інфантильно і невпевнено, і, звісно ж, має бути сама. Цигани ніколи не пристануть до панянки з хлопцем чи навіть із подругою, бо працювати треба скопом проти однієї людини. Тому в юриспруденції вважається неприпустимим перехресний допит, коли одного підозрюваного допитує кілька слідчих, або в бізнесі не можна вести переговори одному проти кількох представників контрагента. Стандартно така ситуація вже розцінюється як елемент психологічного тиску.

Це означає, якщо ви зовні сигналізуєте про те, що ви жертва, ви вже привертаєте до себе увагу подібної публіки. Біда панночок у тому, що часто вони навмисно грають роль напівпідлітка, наївного та довірливого. Цю роль може грати навіть цілком доросла дама, яка прикидається такою наївною. Нині такий приклад можна побачити на рекламних плакатах одного з політичних блоків.

Щойно ціль визначено, зграя обмінюється умовними сигналами – «працюємо». Це означає, що навколо панночки вибудовується формація, в якій добре розподілено ролі від першого контакту і до відведення «здобичі», з якою втече замурзаний шмаркач.

(Далі буде)