Тихі кроки історії (Частина 6)

Тихі кроки історії (Частина 6)

Примітки автора

У попередній статті ми відзначали повсюдно присутні механізми деградації населення. Проте РФ – країна особлива. Дуже істотна і до того ж мало досліджена причина деградації мас росіянського населення – це алкоголізм загалом і вживання фальсифікованого або сурогатного алкоголю зокрема. Як відомо, деградаційні процеси в популяції починаються при вживанні чистого алкоголю на душу населення понад 8 літрів за рік. Згідно зі статистикою, у РФ середньодушове вживання алкоголю – 18 літрів за рік. Однак насправді становище ще набагато гірше. По-перше, це лише офіційна цифра. Скільки вживається за рік контрафактних виробів, рідин для миття скла, килимів та іншого, одеколону, самогону і т. д., і т. п., не знає ніхто. По-друге, якість алкоголю, що продається. Кількість фальсифікату в магазинах деякі експерти оцінюють до 90%. У пресі з посиланням на органи МВС з’являються повідомлення про злочинні групи, які виготовляють у масових кількостях коньяк «Хеннессі», віскі, текілу, шампанське та інші елітні напої з… автомобільної «незамерзайки», технічного спирту та спиртовмісних рідин. У так званій «легальній» продукції часто використовуються спирти невідомого походження, виготовлені за технологіями, що застосовуються тільки для технічних цілей. Крім того, за даними, що ретельно приховуються, велика частина спирту сумнівної якості постачається з Туреччини, і поки ніхто чомусь не вводить проти неї ембарго чи санкції. Наслідків вживання фальсифікатів у таких масових кількостях ніхто не досліджував, проте вони мають бути дуже серйозними і, крім іншого, призводити до генетичних відхилень. Тому найбільш далекоглядні громадяни РФ, що дбають про своє здоров’я, дедалі більше починають виробляти спиртне самостійно, тим більше що у продажу є величезний вибір самогонних апаратів.

Для підриву грошового обігу в країнах антигітлерівської коаліції (насамперед Великій Британії та США) Генріхом Гіммлером було розроблено та здійснено операцію з виготовлення великих сум фальшивих грошових знаків – фунтів стерлінгів і, меншою мірою, американських доларів. Банкноти було виготовлено настільки якісно, що в багатьох випадках навіть фахівці не могли відрізнити їх від справжніх. Яку суму загалом вдалося надрукувати і ким виявилися кінцеві бенефіціари, нам невідомо, за винятком того, що певна частина цих сум, переведена у швейцарські франки, стала основою повоєнного добробуту шефа гестапо Генріха Мюллера, за кілька днів до закінчення війни офіційно похованого в Берліні, а неофіційно – він таємно перелетів до Швейцарії та згодом виїхав у США для плідної співпраці з американською розвідкою, з якою він пропрацював довгий час після закінчення Другої світової війни.

Гостра серцева недостатність – улюблений діагноз, що раніше широко використовувався в гітлерівському гестапо, а нині – різними компетентними органами РФ, коли необхідно з тієї чи іншої причини «списати» людину. Зараз у РФ це поставлено майже на конвеєр. Наведемо один випадок, який мав місце певний час тому в нашій організації. За нез’ясованих обставин загинув один наш співробітник. Призначається експертиза. Вдалося побачити експертний висновок, там було приблизно таке, що імярек помер від гострої серцевої недостатності. А що в нього ребра і ключиця зламані, то це, мабуть, тому, що йому намагалися робити штучне дихання. Забули тільки дописати, що голова в нього була пробита з тієї причини, що він чинив опір, коли йому це штучне дихання робили. Ну, ми зателефонували до лікарні та з’ясували, що штучне дихання робилося йому лише на апараті штучних легень. Нам же було ясно, що людину було вбито, але з’ясувати будь-які обставини вже не було можливості. Нам відомі й інші подібні випадки, зокрема факти неспровокованого вбивства випадкових людей працівниками органів МВС. Іноді складається враження, що там працюють одні садисти. Як, наприклад, те саме генетичне сміття – майор Євсюков, що розстріляв деякий час тому в супермаркеті кількох людей просто через «поганий настрій»…

Багато колишніх співробітників спецслужб у Росії та Україні вважають Калугіна зрадником. Але це не зовсім так. Калугін, так само як Олександр Яковлєв та деякі інші, належав до найвищої еліти спецслужб, яка здійснює не розвідувальні операції, а таємні канали зв’язку між найвищими особами держав. Якщо вважати Калугіна зрадником, то тоді в агенти ЦРУ слід було б записати і Юрія Андропова, і навіть самого Горбачова, що, звісно, не відповідає дійсності.

Ну, по суті, це деякі неточності викладу, за безумовної правильності картини загалом. До них, на наш погляд, можна віднести такі.

1. Бажано було розпочати дослідження не з жовтневого перевороту, а з царювання Олександра III, коли тільки починалися плестись інтриги, що згодом привели до Першої світової війни.

2. Сам жовтневий переворот як ключову сторінку в російсько-радянській історії, мабуть, слід було б проаналізувати докладніше.

3. Також недостатньо уваги приділено іграм Сталіна з Гітлером у контексті політики провідних світових держав. При цьому автор хибно вважає, що глава Третього Рейху Адольф Гітлер наклав на себе руки у травні 1945 року. Насправді ж шеф гестапо Генріх Мюллер, безмежно відданий Гітлеру і, мабуть, до кінця війни вже його особистий друг, підібрав для Гітлера двійника, причому настільки ретельно, що провідні діячі Рейху приймали його за фюрера. Переправивши Гітлера 26 квітня 1945 року літаком до Барселони, співробітники Мюллера, попередньо давши двійнику наркотики, застрелили його з пістолета, підклавши труп так, щоб його можна було легко знайти (згодом при проведенні посмертної експертизи наркотик було помилково ідентифіковано як отруту, а малограмотні радянські журналісти писали потім, що Гітлер спочатку прийняв отруту, а потім для певності ще й застрелився). Але, звісно, представники західних спецслужб, як, мабуть, і сам Сталін, не повірили у самогубство німецького фюрера. За нашими відомостями, згодом Гітлер перебрався з Іспанії до Південної Америки, де й помер своєю смертю в 1964 році. Слід зазначити, що в Латинську Америку втікало досить багато нацистів, і таким чином там виникли організації нацистського штибу, що не надто афішували себе та буквально обожнювали колишнього німецького фюрера. При цьому – маловідомий факт – Гітлер аж ніяк не був «чистокровним арійцем»: його справжнє прізвище – Шикльгрубер = Шекльграббер = Збирач Шекля – досить промовисто говорить про це. Викликає певний подив, що західні спецслужби «не знайшли» і, відповідно, не судили Гітлера за його жахливі злочини. Заперечення, що вони не змогли його знайти, не витримує критики. Очевидно, на це були якісь інші, й вельми суттєві причини. 

4. Син Лаврентія Берії Серго вкидає в історичну науку хибну версію про те, що полонених поляків розстріляла в Катині начебто Радянська армія. Це очевидний наклеп. Достеменно відомо, що розстріли поляків у СРСР було проведено органами НКВС, при цьому їх добру половину було розстріляно власноруч найстрашнішим катом НКВС Бєловим.

5. Справжні причини вбивства президента США Джона Кеннеді значно глибші, ніж ті, на які вказує автор. Якщо ми правильно зрозуміли задум останнього, то він просто боїться говорити про це.

6. Ми не можемо погодитися з автором, що вилучення з конституції СРСР положення про можливість виходу республік зі складу Союзу зберегло б СРСР. Подібна клаптева імперія в історичній перспективі могла існувати лише дуже обмежений час, безвідносно до тієї чи іншої конституції.