Незвичний погляд. Родзинки перекладів – 2 (Частина 2)

У другій частині цього допису відповім на ваші коментарі.

Один із читачів звернувся з проханням навести синоніми до перекладу слова «изъян». Читацька спільнота навела гарні варіанти, і серед них ті, які хотіла запропонувати і я, – «вада» і «ґандж». Останнє слово, напевно, менш поширене, а слово «вада» є універсальним і достатньо делікатним для того, щоб його застосовувати до здоров’я, бо пишуть, наприклад, про «вади зору» або «вади розвитку».

Інше спостереження – про слово «дім». На щастя, це слово не російське, а ще праслов’янське, яке потім увійшло в українську та інші слов’янські мови, і воно має індоєвропейське коріння, внаслідок чого, наприклад, латинське domus – це його родич. Слово «дім» настільки наше, що ви легко наберете жменю спільнокореневих слів з різних частин мови – прикметників (домашній, домовитий, бездомний), прислівників (удома, додому), іменників (домовик, домівка), і навіть дієслів (одомашнювати). І тут, як завжди, російське слово має два переклади – «дім» (місце, де хтось/щось живе) і «будинок» (споруда для проживання). Після здобуття Незалежності для перейменування музею Леніна в Києві йому обрали назву «Український дім», хоча тоді більш звичними були назви зі словом «будинок» на зразок «Будинок побуту», «Будинок художника», «Будинок кіно». І щоб відчути цей нюанс формального і «душевного», порівняйте назви «Будинок моди» і «Дім моди».

Нарешті, ще одне запитання – про слова «правда» і «кривда», які я свого часу аналізувала у статті про слово «правий». Читач висловив думку про те, що ці слова «зараз майже не вживаються в нашій мові, а майже завжди замінюються їхніми синонімами “справедливість” і “несправедливість”».

Щодо частоти вживання висловлю свої спостереження. На мою думку, слово «правда» зараз більше вживається у значенні, протилежному до «брехня», бо власне, інших слів на позначення «не-брехні» якось і нема. Є ще одне значення цього слова –  «справедливість» (ви помітили тут один корінь у двох варіантах – з літерою Е і без неї?), і воно протиставляється слову «кривда». У цьому значенні слово «правда» вживається менше, і, напевно, тому, що «справедливість» – однозначне слово, а «правда» – багатозначне.

Щодо «кривди», то це слово ще більше витіснилося словом «несправедливість», і тут питання не в багатозначності «кривди» і однозначності «несправедливості», а, напевно, у впливі російських моделей вживання. Наприклад, якщо на дитячому майданчику починається плач і сльози, мама, підбігаючи до дитини, запитує швидше «Хто тебе образив?», ніж «Хто тебе скривдив?» А російською мовою ці значення передаються одним словом – «обидеть». Але «кривда» – це, так би мовити, образа дією, а не просто словами. От і виходить, що «кривда» замінюється «несправедливістю», а «кривдити» – словом «ображати». Втім, дещо більшу активність у вживанні має спільнокореневе слово «кривдник». Його закріплено у Кримінальному кодексі України на позначення особи, яка чинить – ні, не кривду, а домашнє насильство. Щодо інших видів правопорушників ужито інші терміни, а тут збереглося слово з дуже давнім коренем, перше значення якого було конкретним і наочним – «кривий».

Ну, і наостанок – добірка ваших прикладів, у яких російське слово має два варіанти перекладу:

• «Найдивніше, що я бачив на сайтах, – це «брус, вагонка, статева дошка». Я сміявся цілий день».
• «Ще слово «соединение». Якщо йдеться про якусь речовину, то це не «з’єднання», як було в одній із статей, а «сполука» – хімічний термін».

І кілька моїх нотаток зі статей шановного Anti-Colorados, які пропоную вам мовою оригіналу для самоперевірки вашої пильності:

• «Вслед за этим пропал свет везде, где питание было заведено через этот объект энергетики».
• «И такое положение дел они считают нормальным».
• «И в таком случае надо просто жестко и уверенно отдавать долги имеющимися средствами».

Ось такі спостереження за цей тиждень. Далі буде.