Авторка: Світлана
Шановні читачі, я рада з того, що моя ідея робити огляди цікавих випадків перекладу припала вам до душі, тож продовжимо. Власне, в таких випусках – більших чи менших за обсягом – ми можемо поглянути на сучасні події з несподіваного для багатьох боку – появи нових або повернення вже добре відомих слів. Мова пристосовується до наших потреб, і це чудово, що в неї є такі можливості, а ми про них знаємо.
Цього і попереднього тижня на слуху були назви двох компаній – «Яндекс» і «Старлінк». Із того, що врегульовано Правописом для цих назв, – лапки в українських варіантах і закінчення -У в родовому відмінку. Я почала з цього, тому що в багатьох ЗМІ писали про ураження будівель «Яндекса». Якщо йдеться про будівлю, то це стосується компанії, а не пошукової мережі. Тож за зразком слів «комбінату», «заводу», «офісу» логічно писати: «Яндексу», «Старлінку». Якщо йдеться про одиничний апарат зв’язку «Старлінк», то я при перекладі писала його з кінцевим -А («Старлінка») за зразком «телевізора», телефона», «передавача». Ба більше, за логікою розвитку мови, колись ми, можливо, станемо свідками того, як ці апарати просто називатимуть старлінками і писатимуть без лапок і з малої букви. Такий шлях зараз проходить виріб із власною назвою «Шахед»: у неофіційному спілкуванні ми називаємо шахедами все те, що дирчить за вікном у небі. Подібний шлях пройшли вироби компаній «Памперс», назвою якої стали називати підгузки загалом, «Ксерокс» став назвою для копіювального апарата (ксерокса), «Мівіна» – назвою вермішелі швидкого приготування тощо.
Що стосується написання пошуковика Яндекс, то тут я теж орієнтуюся на схожі за змістом поняття – «інтернету», «зв’язку», тому пишу його з закінченням -У, хоча Правопис чомусь подібні терміни прирівнює до конкретних предметів і пропонує писати з закінченням -А. І добре, що ЛО – це не офіційне медіа, а авторський сайт, тож можна застосовувати логіку, яка іноді не відповідає затвердженим правилам.
Так само поза нормами Правопису – написання мною (і не тільки) англійських назв цих та інших компаній – без лапок: початкова велика літера та інша мова свідчать, що перед нами – власна назва, тож лапки тут зайві. Згадаймо: коли втопили корабель «Москва» (назва в лапках), меми були щодо Москви без лапок – географічної назви, і тут лапки допомагали розрізнити дві власні назви.
Напевно, найбільшим викликом цього тижня було написання українською мовою назви нафтобази «Ручьи». Як її передати? Однозначно не перекладом – «Струмки», а треба якось транслітерувати цю назву. Відокремлену вимову (не ЧИ, а ЧЬИ) можна передати одним з двох варіантів: або через апостроф – Руч’ї, або з м’яким знаком – Ручьї. Все залежить від того, чи є намір відобразити м’яку вимову звука [ч]. У російській мові цей звук завжди м’який, а в українській він може бути твердим і пом’якшеним. Тож російському -ЧЬИ може відповідати і твердий варіант Ч (чиї як переклад слова чьи), і варіант з кінцевим -ЧІ: заячі, бичачі, вовчі.
У перекладі статті про атаку на цю нафтобазу (18 жовтня) я дотрималася максимальної транслітерації і передала назву через м’який знак: «Ручьї». Але якось воно не подобалося, хоча й допускалося правилами. І я побачила можливий розв’язок цієї задачки в написанні схожої власної назви. Так, нещодавно з’явилася інформація про будівництво нової резиденції прутіна «Бочаров ручей» на місці колишньої аналогічної споруди. У мене склалося враження, що єдиного розуміння того, як писати цю назву, поки що нема. Наприклад, на одному сайті вжито явно неперекладену назву: «…працювали в «Бочаровом ручье»..», – бо в українській транслітерації була б літера Є у другому слові. На іншому сайті назву провідміняли українською: «..об’єктів «Бочарового ручья»..» (інакше було б «Бочарова ручья»). Тож моя логіка була такою: якщо передавати «ручей» з м’яким Ч, тоді треба писати «ручєй», відповідно – «ручья», «ручьї». Якщо робити більш звичний для української мови твердий варіант «ручей», тоді на місці Е в інших відмінках цього слова треба ставити апостроф.
І у Правописі для написання російського ЧЕ подано пряму вказівку про те, що після шиплячих (у тому числі Ч) пишеться Е (щоправда, це чомусь стосується тільки імен і прізвищ людей). Отже, в інших відмінках Ч буде передаватися як твердий приголосний, тож діятиме правило про апостроф: Руч’ї, Руч’я, Руч’ю і так далі. Незвично? Ну, до написання слова «миш’як» звикли ж, як і до прізвища Кардаш’ян.
(Далі буде)