Уперше опубліковано: 06.11.2016
Авторка перекладу: Світлана
Від редакції (передмова 2026 року)
Можливо, декому з читачів ЛО вже ні про що не говорить ім’я Наталії Поклонської, колишнього прокурора Криму, яка після 2014 року стала депутатом держдуми росії. Але ми впевнені, що тема, піднята у статті, не втратила актуальності за десять років з часу її першої публікації.
***
Новий склад держдуми рф виявився більш професійним та відповідальним. Тільки-но приступивши до виконання своїх обов’язків, депутати відразу ж закидали органи державної влади своїми депутатськими запитами. Іноді вони були простими і безневинними, наприклад, щодо зміни маршруту прямування на нерест авіаносця «Електромонтер Кузнєцов», але інші були не настільки простими, а іноді – заганяли у глухий кут навіть чиновників, що зуби з’їли на підкилимному фронті. Деякі запити було просто страшно приймати, бо саме на таке формулювання питання не можна не відповісти, а відповісти – теж ніяк. Коротше кажучи, в коридорах найвищої російської влади відбувся процес, дуже схожий на реакцію вигрібної ями, коли в неї кидають пачку дріжджів. Усе прийшло в хаотичний рух і раптом нагадало про той вміст, який сховано в ямі.
Так сталося і із запитом депутата Поклонської до Верховного суду рф. Треба сказати, що на відміну від більшості колег, вона встигла попрацювати в кримській прокуратурі, а отже – володіла теорією і практикою застосування норм права та оцінки окремих дій з погляду чинного законодавства. Злі язики стверджували, що Поклонська навчалася за українською програмою, в українському виші і працювала в українській прокуратурі, а тому – її знання та досвід не цілком підходять до діяльності російського парламентарія, і вони були не праві. Крім вивчення дисциплін, необхідних для юриста, вона вивчала і фундаментальні філософські праці світових авторів. Робила вона це понад програму, а тому могла обирати те, що їй ближче.
Будучи молодим співробітником прокуратури, вона докладно вивчала індійський трактат «Кама Сутра»* або збірку «Білої Діви»** епохи Хуан-ді. Багато такої літератури прокурорка опанувала повністю, а в особливо важливих місцях – напам’ять. Тому її знання та вміння аж ніяк не обмежувалися теорією і практикою українського вишу. Свого часу вона навіть вирішила написати дисертацію за мотивами древніх трактатів, забезпечивши їх власними дослідженнями та експериментами. Вже заготовила відео- та фотоматеріали для ілюстрації праці, але тут почалася окупація, і вона відійшла від загальної філософії, попрямувавши в царину права.
Треба сказати, що з дитинства вона відносила себе до міфічного «русского міра» і читала безліч книг російських класиків. Тепер вона спритно використовує цитати з книг. Найчастіше вона цитує книгу великого російського полководця Віктора Суворова*** «Горе от Мума»****. Особливо їй подобається те місце, коли Гораціо Нельсон, поклавши руку на плече Михайлу Кутузову, сказав свою знамениту фразу: «Ворон ворону ока не виклює»*****.
Коротше кажучи, Наташа виявилася різнобічною, а в деяких місцях – дуже різнобічною особистістю, до того ж мала свіжий погляд юриста і натиск ще цілком молодої панночки. Багато колег вже просто запліснявіли і зовсім не звертали уваги на те, що відбувається навколо. Вони приходять у Думу, сідають у свої крісла і сплять. Решта відбувається вже без їхньої участі. Навіть Вольфович їх не в змозі розбудити. Навіть його спроби перейти на англійську – нікого вже не вражають. Тим більше коли він вийшов із пропозицією обмежити кількість статевих актів, доступних росіянам на рік, тією кількістю, яку він собі може дозволити вже тільки у фантазіях.
Як показує практика, росіяни явно не поділяють подібних думок, а нещодавно виявлені масштаби ВІЛ у Єкатеринбурзі, показують, що захворювання, яке передається статевим шляхом або через кров (голку шприца), свідчить, що, або там майже половина міста – наркомани, які ширяються, або таки вони виступають проти пропозиції Жириновського найбільш природним чином. Звісно, поборники Жириновського можуть стверджувати протилежне, мовляв, усе це – наркомани. Але тоді до цих моторошних показників слід додати тих, хто нюхає, курить або їсть таблетки. Тоді виявиться, що «Катер» на 100% складається з наркоманів, що малоймовірно.
Але повернімося до Поклонської. Отримавши нові повноваження, вона окинула поглядом величезну країну і таки побачила ключову проблему, яку ніхто навіть не намагався вирішити, а вона не тільки помітила, а й ще написала запит до Верховного суду, щоб той відкрив провадження щодо встановлення факту, який має юридичне значення. А найвища інстанція зумовлена найвищою посадовою особою держави, щодо якої і слід встановити цей факт.
*Індійський трактат про сексуальні техніки, 400–200 рр. до РХ.
**Китайський трактат про те саме, 200 р. до РХ.
***Гра слів. Полководець – Олександр Суворов, а Віктор Суворов – псевдонім дисидента, письменника та аналітика Віктора Різуна.
****Гра слів: об’єднання назв двох творів: «Горе от ума» О.С. Грибоєдова та «Муму» І.С. Тургенєва.
*****Гораціо Нельсон втратив око під час облоги фортеці Кальве на Корсиці в 1794 році. Михайло Кутузов втратив око у бою на півдні Криму у 1774 році.
(Далі буде)