Уперше опубліковано: 23.10.2017
Авторка перекладу: Світлана
Вже досить великий проміжок часу не випливало в інформаційному просторі ім’я одіозного діяча – Олежки Царьова. Останні гучні новини про нього були з фотографіями його портрета, прикрашеного різноманітними фінгалами. Виходячи з цього, можна було зробити припущення про те, що хтось поклав край його духовним мукам, і той упокоївся в землі московії. Але вчора він дав про себе знати в соціальних мережах, видавши шпильку на адресу Ксюші Собчак приблизно в такому стилі: «Римская Империя начала разваливаться после того, как в сенат ввели лошадь». Залишимо на його совісті обігрування кінської зовнішності відомої світської левиці, хоча там є ще й «Похмурий Кінь», але просто відзначимо таке. Олежка якось упустив момент, що імператор Нерон ввів у сенат не «лошадь», а коня на прізвисько Інцитат, а сам Рим став сипатися саме з утворенням імперії. З іншого боку, якби він уважно вдивився у своє зображення, то не став би так необачно відгукуватися про цих чудових тварин. Принаймні, його портрет недалеко втік від Ксюшиного у плані аналогій.
Цей пасаж сепаратиста-втікача цікавий тим, що росія, як досвідчена повія, що імітує оргазм, входить у стадію імітації передвиборчої кампанії. Публіці вкинуто страждання з приводу конторського Навального і такої ж конторської Ксюші. Публіці надано вибір «альтернативи» путіну – з довгим язиком або з довгими ногами. Саме цей вибір показує ставлення влади до свого охлосу. А він, сплячий і лінивий, звично клюне на цей простий прийом, як робив це завжди.
Насправді зрозуміло, що путін не збирається всерйоз іти з влади. З тією кількістю грошей, які він особисто поклав собі на кишеню, він банально не зможе втримати молодих і жвавих у вузді, і ті – порвуть його особисто, його рідних та близьких. Зрозуміло, що всіх грошей, зароблених «непосильною працею», не зможе зжерти жодна приватна особа чи навіть група осіб. Сума надто велика, і лежить вона частинами в різних юрисдикціях, де уряди вже потихеньку готуються до веселої конфіскації цього клондайку в дохід власних країн. Джентльменам удачі можна розраховувати лише на крихти, але й крихта у вигляді мільярда доларів – добрий стимул до плідної роботи. Тож путін може сидіти на своїх грошах з більшою чи меншою впевненістю або перебуваючи на першій посаді своєї країни, або отримавши гарантії від Штатів, бо такі гігантські суми не зможе прогарантувати навіть Китай.
Але найсмішніше навіть не це. Всі «передвиборчі» заходи у будь-якому виконанні не мають сенсу навіть для самих росіян, а вже за межами рф – тим більше. Всі ці теорії про усунення путіна та зміну вектора – позбавлені сенсу з самого початку. Путін – це сублімація бажань самих росіян. Вони обов’язково поставлять над собою нового путіна, Сталіна, Петра чи Івана Грозного. Саме це їм подобається, і лише такі персонажі співзвучні населенню росії. Недарма там із таким придихом згадують останнього з наймасштабніших м’ясників – Сталіна та його холуя Жукова. Нічого іншого не потрібно саме населенню, а поява путіних біля керма – неминучий і невідворотний процес. Весь цей цирк закінчиться тільки при руйнуванні цього курника як такого. Якщо його залишити як є, після путіна прийде Жуков чи ще хтось.
Про те, що справа не в путіні, свідчать два історичні факти. Перший полягає в тому, що наприкінці совка, коли ще ніхто навіть близько про нього не чув і коли, на загальну думку, відбувався небувалий підйом демократії, ця публіка заклювала академіка Сахарова, якому вистачило сміливості тицяти носом усіх у саму клоаку і називати речі своїми іменами. Найтривожнішим було те, що голоси справді потужних постатей, які могли стати камертоном для виходу з совкового болота, – Сахарова, Новодворської та інших – не просто не чули, а їх освистували з особливою люттю. Взагалі ставлення саме до таких фігур дає розуміння рівня суспільства та його потенціалу щодо очищення.
Нагадаємо, тоді ще близько не було путіна, а Сахарова вже розтоптали. Про Новодворську немає сенсу писати щось додатково. Вона своїм життям довела, що вся ця мерзота, яка править її країною, навіть близько з нею не може бути.
(Далі буде)