Незвичний погляд. Вертоліт, гвинтокрил чи гелікоптер? (Частина 1)

Авторка: Світлана

Ця стаття планувалася як ще одна і начебто невелика частина до статті про зайву обачність, де я розглядала пари слів, у яких одне вважалося російським. Моя ідея полягала в тому, щоб дослідити, чи справді слово «вертоліт» є російським за походженням на тлі двох інших слів, і якщо воно таки російське – знайти підтвердження цього, а якщо неросійське – з’ясувати причини того, чому воно так сприймається і зрештою яке за походженням.

Таке приписування «російського шлейфу» слову «вертоліт» цілком логічно мотивує до обмеження вживання цього слова, особливо в наш час, і на його заміну використовують або «гвинтокрил», або «гелікоптер». Звідси виник ще один рівень запитань: яке слово замість якого можна вживати, а яке – ні, і чому?

Це дослідження змусило зануритися, крім мови, ще у дві сфери – історію й техніку, тому в ньому виявилося багато відступів від основної теми, які дали відповіді на запитання і виявили нові прогалини. Тож почнімо, і відправною точкою цих мандрів візьмемо дані зі словників – Словника української мови (далі в тексті – СУМ), словників іншомовних слів Мельничука і Морозова, які розглядалися у згаданій вище статті, та Етимологічного словника української мови.

Напевно, варто почати з найдавнішого за походженням слова – «гелікоптер». СУМ тлумачить його так: «Те саме, що вертоліт». В обох словниках іншомовних слів (Мельничука і Морозова) «гелікоптер» тлумачиться однаково: «[від грец. έλιξ (έλικος) – спіраль, гвинт і …птер] – літальний апарат, важчий за повітря. Інша назва – вертоліт». Частину «-птер» у словниковій статті подано курсивом, і це означає, що для неї також є словникова стаття: «…ПТЕР (від грец. πτερόν – крило) – у складних словах відповідає поняттям «птах», «комаха», «літальний апарат», напр. гелікоптер, орнітоптер (у словнику Мельничука на місці «орнітоптера» наведено слово «гіменоптери»). В Етимологічному словнику це слово відсутнє, і це ускладнює пошуки, адже, як показали приклади слів «карта» і «мапа» в попередній статті, між первинним коренем, від якого утворено слово, та мовою запозичення може бути кілька мов-посередників, які є свідченнями певних історичних подій, і це може бути важливо. Але спочатку – невеликий відступ.

Мене спочатку трохи дивувало уточнення «важчий за повітря» у визначенні гелікоптера. Звісно, вони важчі за повітря, бо підіймаються силою двигуна. Проте ми пам’ятаємо цинічне пояснення катастрофи малайзійського «Боїнга», яке тоді озвучив відомий російський гуморист, мовляв, літак «упав, бо був важчий за повітря». Тим самим суть злочину не тільки розмивалася (бо ж сам упав), а й применшувалася (бо якщо можна посміятися, то не такий це вже і злочин, так)? Але, на мою думку, в цій репризі є ще один шар цинізму. Справа в тому, що літальні апарати справді визначаються як важчі або легші за повітря. Це визначено у 2019 році Частиною 47 Авіаційних правил України, де наведено великий перелік галузевих термінів: «літальний апарат, важчий за повітря, – будь-який літальний апарат, у якого підйомна сила в польоті створюється, головним чином, за рахунок аеродинамічних сил; літальний апарат, легший за повітря, – будь-який літальний апарат, який утримується в повітрі, головним чином, за рахунок своєї аеростатичної підйомної сили». І другий шар цинізму у згаданому вище «жарті», на мою думку, полягає в тому, що його автор знав ці визначення, бо закінчував авіаційний інститут, як він сам неодноразово розповідав, тож цю термінологію він обернув її на «тупе» пояснення, з якого посміються і тим самим відвернуть увагу від суті злочину та його виконавців.

(Далі буде)