Незвичний погляд. Вертоліт, гвинтокрил чи гелікоптер? (Частина 2)

Отже, про гелікоптер. Це слово має найдовшу історію, яка починається з Леонардо да Вінчі. Вікіпедія: «У XV столітті Леонардо да Вінчі розробив ідею машини, яка б пересувалася за допомогою двох гвинтів, мала вертикальний зліт та посадку, і назвав свій винахід гелікоптером (або повітряний гвинт да Вінчі), утворивши назву поєднанням грец. Έλιζ – «спіраль і гвинт» та πτερόν – «крило».

Щоб з’ясувати деталі і знайти зображення гелікоптера, я перейшла до статті про Леонардо в тій самій Вікіпедії. Тут придуманий ним апарат названо трохи по-іншому, причому вже в італійському озвученні (tt замість pt): «Леонардо да Вінчі працював над апаратом вертикального зльоту і посадки. На вертикальному «ornitottero» Леонардо планував розмістити систему втяжних сходів». Погляньмо, що таке орнітоптер, тим більше це слово згадує один із цитованих вище словників іншомовних слів: «Орніто́птер (від дав.-гр. ὄρνις, род. відм. ὄρνιθος – «птах» і πτερόν – «крило») – це літальний апарат, який літає завдяки змаху, як живі істоти, що мають крила». Ось зображення цього апарата з Вікіпедії, де цікава також його назва – грецькі корені в ній не зберігали, а переклали німецькою мовою: «Отто Лілієнталь в серпні 16, 1894 року з власним апаратом під назвою kleiner Schlagflügelapparat»:

Тобто в цьому апараті є крила, подібні до пташиних, тому в його назві не тільки слово «крило», а й «птах». А де гвинт і гелікоптер, які винайшов да Вінчі? Напрям пошуків визначив термін «гвинт да Вінчі», і ось що пише про це Вікіпелія: «Ідею повітряного гвинта ще в 1483 році запропонував Леонардо да Вінчі, а вперше застосував на практиці М. В. Ломоносов. У 1754 році він побудував модель приладу з повітряним гвинтом для метеодосліджень, прототип гелікоптера з двома гвинтами для вертикального злету. Вихрову теорію повітряного (гребного) гвинта розробив у 1912–18 роках М.Є. Жуковський». На ілюстрації вгорі цієї частини, яку названо «Літальний апарат конструкції Леонардо да Вінчі з повітряним гвинтом, прототип гелікоптера», для мене виглядає логічним застосувати слово «гелікоптер» до верхньої половини зображення, бо там справді є гвинт. А нижня половина схожа на гігантське крило, тож, можливо, це і є його орнітоптер.

І якщо вже винахід слова «гелікоптер» приписують Леонардо да Вінчі, то саме тут варто пояснити, в чом я бачу причину плутанини у вживанні термінів «вертоліт», «гелікоптер» та «гвинтокрил». Як видно з ілюстрації, в його апараті з гвинтом немає крила, як у його ж орнітоптері чи в сучасному літаку. Але в назві крило згадано. Чому Леонардо склав слово «гелікоптер» саме з таких коренів, я не знаю, але можна припустити, що він мав на увазі «крило у вигляді гвинта», тобто один елемент пояснив через інший, а не вказував на два окремі елементи апарата. А у слові «гвинтокрил» ці два елементи якраз і читаються, тобто формально воно є точним перекладом слова «гелікоптер» – «гвинт» + «крило». Отже, за логікою, його цілком можна вживати як повний аналог слова «гелікоптер». У чому ж тоді проблема? А в тому, що у слові «гвинтокрил» самостійними є обидва елементи, а не один у вигляді іншого (як у колись відомій репризі: «Тут читаємо, а тут не читаємо»). 

Звернімося до словників. У всіх чотирьох обраних нами для аналізу словниках (СУМ, двох словниках іншомовних слів та етимологічному) це слово відсутнє. Натомість воно є у двох пізніших словниках: у Великому тлумачному словнику сучасної української мови 2005 року подано таке тлумачення: «Літальний апарат, оснащений крилом і двома гвинтами – несучим і тягнучим». У 20-томному Словнику української мови 2010 року наведено два значення цього слова: «1. Літальний апарат вертикального зльоту і посадки, оснащений невеликим крилом і двома гвинтами – несучим і тяговим. 2. Те саме, що вертоліт». Отже, коло замкнулося, і, по суті, виходить, що слова є взаємозамінними.

(Далі буде)