Незвичний погляд. Вертоліт, гвинтокрил чи гелікоптер? (Частина 3)

І щоб з’ясувати історію слова «гелікоптер», звернімо увагу на одну суто мовну деталь. Словники подають його з наголосом на останньому складі («гелікоптЕр»), хоча інші слова з коренем -КОПТЕР мають наголос на О (квадроко́птер, мультико́птер). Цих слів у згаданих словниках ще нема, тож наводжу їхнє написання за Вікіпедією. 

Передостанній склад пояснити легко: діє аналогія з іншими словами, які закінчуються на «-коптер», а також вплив англійської мови з гелікоптерами Ігоря Сікорського та сучасними апаратами.

А французькі корені встановити ще легше: як вказала у своїй статті дослідниця термінології (і насамперед – авіаційної) Людмила Халіновська, «в українську мову лексема гелікоптер була запозичена з французької мови наприкінці ХІХ ст.». Ось як це ілюструє українська Вікіпедія: «Наприкінці ХІХ ст. (1861 р.) французький винахідник Гюстав де Понтон д’Амекур запровадив лексему гелікоптер, назвавши так представлену ним маленьку модель електричного гелікоптера». Авторство д’Амекура щодо слова «гелікоптер» французька Вікіпедія підтверджує таким чином (оригінали слів французькою мовою наводжу додатково): 

«Він успішно винайшов один з перших прототипів гелікоптера, розробивши свій «улюблений пропелер» (chère hélice) у 1861 році разом зі своїм другом Габріелем де Ла Ланделлем,.. натхненний, серед іншого, повітряним гвинтом (la vis aérienne) та орнітоптером (l’ornithoptère) з рукописів Інституту Леонардо да Вінчі 1480-х років, китайським бамбуковим коптером (bambou-coptère) IV століття та їхніми першими прототипами досліджень повітряних гвинтів (d’hélice aérienne), «спіраліферами» (les spiralifères). Потім він придумав слово «гелікоптер» (hélicoptère) від давньогрецьких слів έλιξ, έλικος, або helix («спіраль», «пропелер») та πτερὸν, або pteron («крило»). Цей термін вперше з’явився 3 серпня 1861 року в патентній заявці у Великій Британії, а потім 16 квітня 1862 року в свідоцтві про доповнення до патенту 49 077, спочатку поданого 3 квітня 1861 року у Франції, в якому згадувався лише термін «літальний апарат» (aéronef). За аналогією зі словом «навігація» (navigation) він також створив разом з Габріелем де Ла Ланделем слово «авіація» (aviation), «похідне від дієслова avier, синоніма польоту».

Чи помітили ви глибокі корені в назвах і апаратах, які вказано для д’амекурівського «гелікоптера»? Ця деталь (не сам винайшов, а спирався на…) буде важлива для аналізу появи слова «вертоліт», про нього трохи згодом.

То чому д’Амекура вважають радше винахідником слова «гелікоптер», ніж сучасного гелікоптера? Відповідь дає фотознімок винахідника з його chère hélice, зроблений у 1863 році. Світлина на початку цієї частини не зовсім чітко відтворює сам апарат, але його розміри свідчать, що літати на цьому ще не змогли б.

У хронології становлення гелікоптера (тут уже більше як апарата, ніж як слова) важливі два моменти: коли гелікоптер став придатним для польоту і яке місце в цьому процесі посідає Ігор Сікорський? Ось хронологія з Вікіпедії (тут цікаве також слово «жироплан», але про нього далі):

«1907, 13 листопада французький винахідник Поль Корню здійснив перший політ гелікоптером. Тримальні лопаті оберталися за допомогою двигуна «Antoinette» потужністю 24 к. с; машина підняла свого винахідника над землею майже на 30 см і протрималася в повітрі 20 секунд;
1908–1912 – Ігор Сікорський побудував у Києві 6 моделей літаків та гелікоптер;
1935 – запущено перший повністю керований жироплан Бреге-Дорана (гібридний гелікоптер);
1936 – Німецький Focke-Wulf Fw 61 став першим придатним для польотів гелікоптером;
1939 – 14 вересня – у США Ігор Сікорський підняв у повітря власний перший гелікоптер VS-300».

Отже, як бачимо, пілотований гелікоптер вдалося виготовити Полю Корню, але характеристики його польоту були ще на рівні експериментальних. І після Корню у хронології згадано Сікорського, тож перегляньмо інформацію про нього.

(Далі буде)