Авторка: Світлана

Напевно, я не помилюся, шановні читачі, якщо скажу, що головною темою цього тижня став Керченський міст. І постало запитання: як назвати ту його частину, яку було пошкоджено?

У ранковій статті вівторка шановний Anti-Colorados, описуючи цю красу, спочатку назвав це місце – «центральна частина мостового переходу». А далі у статті вже послідовно вживалося слово «пролет». Найближчим перекладом, який можна припустити, буде «проліт», я бачила в Мережі й варіант «прольот». Тож перевіримо у словниках.

Словник «Архітектура і монументальне мистецтво» для значення «відстань між підпорами у мостах, арках тощо» подає слово «прогін». Переклад російського слова «пролет» стосовно мостів у двомовних словниках:

  • пролёт моста – прогін у мості (Російсько-український академічний словник, 1924–33 роки);
  • пролёт – прогін (будівельної конструкції – моста, арки) (Російсько-український словник з інженерних технологій, 2013 рік);
  • пролёт моста – прогін (Російсько-український словник військової термінології, 1928 рік).

Зрештою, Словник української мови дає тлумачення слова «прогін» із прикладами: «4. … Проміжок, відстань між сусідніми опорами в яких-небудь спорудах, будовах; частина такої споруди, будови. Міст височів на п’ятдесят метрів над водою, і один прогін був скинутий тепер на дно ріки (П. Панч)».

Цікаво, що перший з наведених словників подає окреме слово для виразу «пролет под мостом» – «ворота». Щодо слова «перегін», то воно стосується відрізка шляху між залізничними станціями, а слово «проліт» може вживатися у значенні слова «прогін», але має ремарку «рідко»: «ПРОЛІТ², рідко. 1. Те саме, що прогін 4».

Вкажу ще на дві особливості слова «міст»: (1) у непрямих відмінках наголос може ставитися на перший або на другий склад, і (2) від цього залежить закінчення слова: у родовому відмінку є варіанти мостА і мОсту, у місцевому – на мостУ і на мОсті.

Ще один термін із зірочкою трапився в архівній статті про імператора: «Когда уже подлетали к месту, император приказал пройтись на бреющем, что пилот и сделал». Для перекладу терміна «бреющий» (полет) є два варіанти: (1) українська калька «бриючий», недоліком якої є суфікс активного дієприкметника -ЮЧ-ий, бо вживання цих форм небажане в українській мові; (2) українські відповідники «поземний» (зі словника сталих виразів, 1959 рік) або «поприземний» (зі словника Святослава Караванського, 2012 рік). У перекладі наведеного речення я вжила слово з простішою структурою (поземний), але, звісно, тут цікаво буде почути думку фахівців.

І ще один цікавий термін для обговорення за участю фахової спільноти – анозіт – вийшов на широкий загал практично вчора. І ось тепер його написання треба узгодити з правилами української мови. У звіті Мадяра, ГРУ і на картах підприємство, яке виробляє однойменну речовину, написано через І – «Анозіт». Для власних назв написання через І не викликає заперечень, бо принаймні дві назви ми пишемо з кінцевим -ЗІТ, – «Церезіт» та «Індезіт». Але речовина – «спеціальний хімічний продукт на основі перхлорату амонію» – є загальною назвою, і, швидше за все, вона писатиметься через И за зразком, наприклад, «керамзит» або «композит». Відмінності в написанні власної і загальної назв у Правописі проілюстровано прізвищами Дізеля і Сілуетта, від яких утворено слова «дизель» і «силует». Тож якщо фахівці підтвердять правильність такої логіки, то підприємство і його продукція писатимуться трохи по-різному.

І ще одне слово, яке я вжила в перекладі, орієнтуючись на відповідний термін: «У 1976 році терористи захопили цивільний літак з ізраїльтянами на борту та угнали його в Уганду». Термін «угон» і спільнокореневе з ним слово «угнали» видаються мені калькою з російської мови, бо в українській мові для передачі, так би мовити, руху з віддаленням рідше вживається префікс У-, ніж у російській, тож слова з ним досить непросто перекладати спільнокореневим словом, порівняйте: уход (с должности) – ???, удалиться – це не віддалитися, убежать – втекти і так далі. Але юристи відмежували правопорушення «угон» від крадіжки (статті 185, 262, 308 Кримінального кодексу) чи незаконного заволодіння транспортним засобом (стаття 289). Угон описано у статті 278 «Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна». Тож інші слова для опису в цьому реченні того, що зробили з літаком після його захоплення – наприклад, спрямували, полетіли – передавали б дію неточно або не повністю.

(Далі буде)

Від Svitlana

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *