Автор: anti-colorados
Тобто комерційні БПЛА та комплектуючі до них отримують менш складний порядок оформлення та експорту, і навпаки, ускладнюється процедура експорту всього, що може використовуватися для складання апаратів військового призначення. І в цьому плані ситуація виглядає таким чином:
| Категорія | Обмеження |
| Поршневі та роторні ДВЗ | Спеціально розроблені для польотів на висоті понад 15 420 м (50 000 футів) [xinhuanet.com] |
| Авіаційні двигуни | Максимальна безперервна потужність понад 16 кВт [xinhuanet.com] |
| Турбореактивні двигуни | Тяга 400 Н і більше [xinhuanet.com] |
Простіше кажучи, Китай визначив перелік комплектуючих, включаючи двигуни, системи навігації та наведення, а також низку інших істотних для військового використання БПЛА компонентів та посилив контроль за їх експортом. Тепер усі ці компоненти мають проходити процедуру ліцензування, а як ми знаємо, обхід подібних правил може дорого коштувати китайцям – як фізичним особам, так і підприємствам. З цим у Китаї все просто, і можна опинитися в тюремній камері або біля розстрільної стінки так просто, як комусь – висякатися.
Виходить, що заборони на експорт такої продукції немає, але тепер потрібно пройти процедуру ліцензування, яка може спрощуватися чи ускладнюватися вже на підставі внутрішніх документів контрольних органів, яких ніхто не побачить. І виходить, що експортер звертається по ліцензію та отримує відмову, яку навіть пояснювати ніхто не стане, тому що будь-який контрольний орган діє у світлі політики партії та уряду. Тобто простий натяк «згори» там приймуть під козирок, і експорт зупиниться без зайвих розпоряджень.
Це зрозуміло всім і без особливих проблем. Прутін вбухав прірву грошей на Алабугу, заточену на споживання тих самих китайських двигунів і навігаційних систем, і якщо Сі щось не сподобається у поведінці прутіна, цей величезний комплекс просто зупиниться. Прутін це чудово розуміє, і ще велике питання, що виявилося для нього більш нищівною новиною – міст чи ось це? А тепер згадаймо про те, як піонерським тонким голосом прутін просив у Сі рівноправності у вирішенні глобальних питань. Ось цей хід і був прямою відповіддю, мовляв, ще раз широко відкриєш рукавичку, і будеш займатися «локалізацією» виробництва двигунів з урахуванням того, що верстати і матеріали – теж китайські.
Тож тут васалітет формалізовано абсолютно, і те, що прутіна вмощували ближче до параші, – зовсім не випадково. Все це вкладається в загальну архітектуру дій Сі. Вся справа йде до того, що не завтра, то післязавтра Сі може сказати прутіну, що для збереження дружніх стосунків прутін повинен погодитися на концесію території курника від Уралу до океану років на сто. І просто нічого не скаже з приводу того, що буде, якщо лисий брикне. Це буде пропозиція, від якої неможливо відмовитись. Саме тому в курнику вчинився такий переполох.
У підсумку цей захід показав те, що Сі не зміг отримати свій головний приз. Для цього йому треба почекати два роки, коли чубатий ідіот піде на спокій. Додік зіграв роль Карабаса, який співав пісню: «Плевать на унижения! Да, я готов унизиться». Інша річ, що він принижує Америку, колись горду й сильну. Ну, а прутіну навіть не вказали на його місце, це Сі вже робив не раз, але, судячи з усього, тепер прутін все зрозумів і, як опущений, прийняв своє становище і поліз під шконку.
Просто згадаймо, як до війни з Україною він принижував своїх гостей чи навіть господарів, коли він був десь із візитом, коли на нього могли чекати годинами. Або як він возив свою їжу та посуд на міжнародні саміти. А тепер – нічого подібного. Як кажуть арештанти, він був «положенцем», а тепер – куди його покладуть, там він і лежить, а лежить він уже біля дипломатичної параші. І що найголовніше!
Якщо виникають дипломатичні ексцеси, коли хтось із глав держав побачив, що йому влаштували не той прийом, який відповідає його статусу, то він достроково закінчує візит і відбуває на батьківщину. Таке було неодноразово навіть останнім часом. Але прутіна зустріли як третьорозрядне чепушило, вказали місце на подіумі – не в центрі, посадили за стіл не той, що для почесних гостей, а він усе це прийняв. Він не розвернувся і не поїхав, а відбув свій номер до кінця, і всім зрозуміло, що він прийняв не просто приниження, а опущення. А щодо ліцензування компонентів військових БПЛА, то це – не конкретне рішення, а інструмент, точніше – набагато коротший, ніж було раніше, повідець, і не більше того. Миттєвих змін суто технічного плану навряд чи можна очікувати, а от репутаційні зміни щойно пройшли точку неповернення. Тепер Сі може з ним робити все, що забажає, і в будь-якій найбільш екзотичній позі.