В останньому пункті наведено слова, які нас цікавлять, – «одразу» та «відразу», тож перейдімо до відповідної словникової статті. Наважуся навести її повністю і звернути увагу на такі моменти. По-перше, практично до кожного з поданих значень наведено приклад як з одним, так і з іншим словом. По-друге, цитати належать як сучасним класикам (таким як Олесь Гончар), так і ранішим визнаним майстрам слова (таким як Леся Українка, Іван Франко тощо). По-третє, жодних обмежень щодо вживання цих варіантів (на зразок «застаріле», «розмовне», «рідко» тощо) не наведено.
ВІДРАЗУ, присл. 1. У той же час, зараз же, негайно. Весільний чад одразу вийшов у всіх з голови (Н.-Лев., II, 1956, 182); – Як глянув я на неї, так і впізнав одразу. Вона! Коханка колишня! (Коцюб., І, 1955, 138); Ойкнув людський натовп, і відразу стало тихо-тихо (Ю. Яков., І, 1958, 53); // З першого разу, спочатку. Але протока була значно ширша, ніж це відразу здалося (Смолич, І, 1958, 46).
2. Одним заходом, за один раз. Київ не відразу збудований (Номис, 1864, № 5584); Про все не напишеш в листівці відразу, А ти не запізнюйся, в гості приїдь (Мал., І, 1956. 249).
3. Раптово, несподівано. Коли це одразу в хаті стало видно як удень (Н.-Лев., ІІ, 1956, 194); І відразу щось розтяло хмару (Вас., І, 1959, 124).
4. Разом, одночасно. Грошей у нього в запасі було не дуже багато, а дві ями відразу копати і цямрувати, то день у день коштує (Фр., IV, 1950, 10); Як зберуться до наших гості, то одразу на чотирьох мовах говорять (Л. Укр., V, 1956, 157).
5. Тут же, зараз же. За трьома яблунями одразу починалося поле (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 462); За Моровою одразу починались ліси та болота (Гончар, Новели, 1954, 11).
І це ще не всі «фішки» цього явища. Префікс ВІД- дуже часто відповідає російському ОТ-: відступ – отступление, відчай – отчаяние, відділ – отдел. І ця відповідність охоплює не лише слова з однаковими коренями, а й такі пари, де слова утворено від різних коренів: відповідь – ответ, відмова – отказ, відпочивати – отдыхать, відрізнятися – отличаться. І саме в цю групу входить пара «відраза – отвращение», яку мала на увазі читачка: різні корені, однакове значення, чергування префіксів ВІД-/ОТ-.
Ось таке неймовірно цікаве, давнє і дуже поширене явище зачепив коментар нашої читачки. І відповідь на поставлене в коментарі запитання має дві складові: 1) «відразу» та «одразу» – це взаємозамінні слова-синоніми; 2) читачка правильно зауважила, що «відразу» як (а) прислівник і як (б) іменник «відраза» у знахідному відмінку – це омоформи, тобто слова, які збігаються за звучанням і написанням (але не за значенням) у якійсь одній граматичній формі, а в інших формах між собою не схожі (втім, це інша, не менш цікава, а іноді й кумедна історія).
На завершення хочу навести два приклади, де кожен знайде чергування О-/ВІ- самостійно. Перший приклад ми нещодавно співали: «Там овечки покотились, А ягнички народились». Другий приклад – це інша народна пісня: «Вівці мої, вівці, Вівці та й отари, Хто ж вас буде пасти, Як мене не стане, гей-гей?!» Я не знаю, звідки я про це дізналася, тому не можу перевірити чи підтвердити, але начебто одного разу Дмитро Гнатюк, виконуючи цю пісню, спрямував свій погляд на перший ряд глядацьких місць, де, як завжди на офіційних концертах, сиділо поважне керівництво…
Отака історія на сьогодні.
Навіщо я це читаю? Переважна більшість людей у школі таки вчаться.
А ось і передбачений мною снобізм))
Ви можете не читати , шановний пане, якщо не хочете.
…
Доречі дієслово “вчаться” ви використали в ТЕПЕРІШНЬОМУ часі, ніби ви наразі школяр. А більшість людей, від імені яких ви робите такі сміливі припущення, в школі НАВЧАЛИСЬ, тобто для них це МИНУЛИЙ час.
Хоча можливо ви і насправді підліток, хто зна. Отже як в цьому випадку проходять ваші канікули, весело?
Боже, як круто і як цікаво, щиро дякую вам!
Ти диви, яке глибоке коріння у штучної мови, яку вигадав австрійський штаб)). Сарказм.
І якщо вже порівнювати Мову і “йазик” навіть лише в цьому моменті, то помітно, що другий більш збіднений і вторинний.
…
Фраза “ВУмний, як ВУтка, тільки ВОтрубі не кушає” з тієї з опери?
…
А ще я зустріла в ФБ у Кирила Талера (це їжачий “татко”, крутий дуже) слово “віж”, “вож”, а в множині “вожі” замість “їжак” і його форм.
Не знаю, наскільки це правильно, пошук в Гуглі нічого не дав, але в викладену вами парадигму звукозаміни входить, як рідне! А ще воно дуже смачне.
…
В деяких англійських художніх творах я зустрічала приклади любові англійців до вивчення своєї рідної мови, як різновид гобі з відтінком легкого снобізму. Тепер я відчуваю подібне і в собі. В позитивному сенсі звичайно)))
Ще раз дякую вам.