Авторка: Світлана
Сьогодні хочу відповісти на один коментар до статті «Помісна церква, покроково», адресований мені як авторці перекладу: «Світлані: Цитата. «Плюс до цього ВІДРАЗУ підключаються сили, яких просто ніхто…»(с) Я вважала, що слова «відразу» і «одразу» – це російською відповідно «отвращени(ю)» і «сразу же». Схожі, але зовсім різні, як «протягом» і «на протязі». Невже я дуже помиляюсь і це синоніми?»
Отже, про «відразу». Це слово є прикладом дуже цікавого і самобутнього явища, яке, на думку вчених, притаманне тільки українській мові. Коли слово змінюється (наприклад, за відмінками, як іменник) і відкритий склад стає закритим, то звук [о] в ньому замінюється на звук [і]. Це явище ікавізму, і заміна [о] на [і] є одним із його напрямів. Але це ще не все. Коли цей звук [і] (або інший голосний) опиняється на початку слова, з плином часу його може бути «закрито» початковим приголосним звуком. Таким звуком може виступати [г] (як у слові «Ганна», [й], як у слові «Європа», або [в], який розглянемо детальніше. Ось приклади такої взаємозаміни О- на ВІ- в різних формах одного й того самого слова або у спільнокореневих словах: осел – віслюк, овес – вівса, око – вічі, вівця – овець, вісь – осі. Таке чергування бачимо і в підписі до зображення на початку статті. Деякі слова з початковою літерою О збереглися в російській мові, а в нашій закріпилися варіанти з ВІ-: вільха – ольха, вікно – окно, вістря – острие, віспа – оспа, Вітчизна – Отчизна, восьминіг – осьминог.
Дуже цікаво спостерігати мовні явища в діалектах. Ці явища можуть охоплювати слова, які в літературній мові не мають таких ознак. Зокрема, чергування О-/ВІ- зафіксовано щодо слова «осінь», і те, що йдеться не про весну, видно з прикладу: ВІСЕНЬ, діал. Осінь. Вже тоді вісень ішла; лист червонів, жовтів, в’янув і обсипавсь (Вовчок, І, 1955, 203). Ще одна група слів має таке саме чергування, але вони вже супроводжуються позначками «розмовне, рідко» (хоча приклади, наведені до них у Словнику, дають підстави вважати їх швидше «застарілими» або просто рідковживаними, ніж «розмовними»): ВІРЛИНИЙ, розм., рідко. Те саме, що орлиний. ВІРЛИЦЯ, розм., рідко. Те саме, що орлиця. ВІРЛЯЧИЙ, розм., рідко. Те саме, що орлиний. Ще одне слово з цієї групи наведу з прикладом, бо в ньому вжито подібне слово на позначення орла, втім, у Словнику української мови його не зафіксовано: ВІРЛЯ, розм., рідко. Те саме, що орля. Як вірлята без вірлонька, – Так ми, бідні, без татонька! (Укр. думи.., 1955, 181).
Найбільшу кількість прикладів такого чергування дають префікси ВІД- та ОД-. Їх взаємозаміна настільки послідовна, що Словник української мови замість безлічі статей та відсилань вирішив навести префікс ОД- у його різних поєднаннях із наступним приголосним звуком кореня. Варто звернути увагу на те, що ці словникові статті закінчуються однаково – «і т. ін.», тобто наведений у кожній з них перелік таких пар не є закінченим, а може стосуватися інших слів, не згаданих у цій статті:
ОДБ… див. відб…; напр.: одбавляти, одблиск, одбриніти, одбування і т. ін. див. відбавляти, відблиск, відбриніти, відбування і т. ін.
ОДВ… див. відв…; напр.: одвага, одвертий, одволога і т. ін. див. відвага, відвертий, відволога і т. ін.
ОДГ… див. відг…; напр.: одгадувати, одгвинчуватися, одгомін, одгусти і т. ін. див. відгадувати, відгвинчуватися, відгомін, відгусти і т. ін.
ОДД… див. відд…; напр.: оддавати, оддавна, оддалік, оддячувати і т. ін. див. віддавати, віддавна, віддалік, віддячувати і т. ін.
ОДЛ… – ОДМ… див. відл… – відм…; напр.: одламувати, одлига, одлинути, одлиск, одлунюватися, одлюдний, одмежовувати, одмерзати, одмітний і т. ін. див. відламувати, відлига, відлинути, відлиск, відлунюватися, відлюдний, відмежовувати, відмерзати, відмітний і т. ін.
ОДП… див. відп…; напр.: одпадати, одпивати, одпихати, одповзати, одправа, одпуст і т. ін. див. відпадати, відпивати, відпихати, відповзати, відправа, відпуст і т. ін.
ОДР… див. відр…; напр.: одразу, одраювати, одривати, одрізати, одробіток, одруб, одрядити і т. ін. див. відразу, відраювати, відривати, відрізати, відробіток, відруб, відрядити і т. ін.
(Далі буде)