Незвичний погляд. Вертоліт, гвинтокрил чи гелікоптер? (Частина 7)

Нарешті, останній у цій статті аспект аналізу слів «вертоліт», «гвинтокрил» та «гелікоптер», поштовхом до якого стала кілька разів повторена теза у статті на цю тематику на одному з сайтів: «У текстах офіційних документів, військових повідомленнях та державних медіа переважно використовується «гвинтокрил». Я вирішила перевірити, які терміни вживаються саме в нормативних документах.

Напевно, основним законодавчим документом галузі є Повітряний кодекс України. У ньому вжито слово «вертоліт» і ще сім разів згадано слово «вертодром»: «вертодром – аеродром або майданчик на землі, на воді чи на споруді, призначений повністю або частково для прибуття, відправлення та руху вертольотів по його поверхні». Термін «гвинтокрил» у Кодексі відсутній. Термін «гелікоптер» вжито двічі, причому в досить специфічному контексті – коли йдеться про апарати іноземного виробництва: «Видача уповноваженим органом з питань цивільної авіації сертифіката льотної придатності здійснюється без схвалення типової конструкції за умови, якщо імпортоване в Україну повітряне судно має схвалення Європейського агентства з безпеки польотів, максимальна злітна маса якого не перевищує 5700 кілограмів для літаків та 3180 кілограмів для гелікоптерів…»

У цій частині статті 44 звернемо увагу на формулювання «уповноважений орган з питань цивільної авіації». Згідно з Повітряним кодексом, ним є «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації». Таке обтічне формулювання дає змогу органам влади переживати реорганізації без внесення змін до численних нормативних актів. І зараз це формулювання стосується Державної авіаційної служби України. На початку цієї статті я цитувала визначення апаратів, важчих/легших за повітря, саме з наказу цієї служби. Ось як там визначаються вертоліт і гвинтокрил (термін «гелікоптер» відсутній):

«вертоліт – літальний апарат, важчий за повітря, що підтримується в польоті, головним чином, за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами, які обертаються силовою установкою навколо осей, що перебувають приблизно у вертикальному положенні;

гвинтокрил – літальний апарат, важчий за повітря, який переміщується за допомогою силової установки та підтримується в повітрі за рахунок взаємодії повітря з одним або декількома несучими гвинтами».

Ця закріпленість слова «вертоліт» у нормативних документах є для мене третьою причиною його вживати, тому що кожному з таких термінів надано чітко визначене поняття, де синонімів може й не бути. Перші дві причини є суто мовними: по-перше, у перекладах статей шановного Anti-Colorados це найближче відповідає мові оригіналу, по-друге, це слово має спільнокореневі слова: «вертолітний», «вертодром».

І ще одна причина на користь слова «вертоліт»: на відміну від «гелікоптера», де є грецький корінь «крило», а в апараті крила нема, та «гвинтокрила», де є питомий корінь «крило» (і крило є в апараті), слово «вертоліт» не заплутує наявністю/відсутністю крила ні в назві, ні в апараті. Тож процитую висновок Людмили Халіновської, з яким я згодна, але прийшла до нього іншими шляхами: «Отже, пропонуємо розмежовувати терміни вертоліт (імпліцитна диференційна ознака ‘відсутність крила’) і гвинтокрил (диференційна ознака – ‘крило’). Термін гвинтокрил має синонім комбінований вертоліт (синонімізація на основі спільних ознак ‘крило’, ‘гвинт’). Терміни вертоліт і гелікоптер, на нашу думку, є абсолютними синонімами (синонімізація на основі ознаки ‘гвинт’)». До речі, стаття Людмили Халіновської має назву «Вертоліт, гелікоптер чи гвинтокрил?», але я знайшла її вже після того, як написала цю статтю з таким самим заголовком, тож із захватом доповнила свою розвідку її даними, а також вирішила все-таки змінити заголовок.

Отака історія на сьогодні. А вгорі цієї частини – зображення, назва і дата статті, де розповідалося: «З огляду на безпекову ситуацію та чисельні спроби ворога здійснити висадку десанту на українських територіях, мирним мешканцям, які знаходяться у зоні активних бойових дій, не завадить вміти розрізняти техніку окупанта від гвинтокрилів наших захисників. На українських гелікоптерах вказані розпізнавальні знаки України та на армійських білі смуги на хвостовій балці». Із вдячністю до всіх тих, хто тримає наше небо…