Друга пара слів – це «розрахунок» і «прорахунок». Іноді вони вживаються як взаємозамінні, коли описується певне планування до найменших деталей (цю ретельність якраз підкреслює основа «рахунок»). У Словнику української мови це «прогностичне» значення слова «розрахунок» подано аж четвертим, але воно справді є: «РОЗРАХУНОК. 4. Припущення, що будується на яких-небудь міркуваннях, фактах і т. ін.». Натомість слово «прорахунок» має тільки одне значення: «Помилка у діях, припущеннях, задумах і т. ін.». Відповідно, при перекладі статті «Цена просчета» я передала її назву як «Ціна прорахунку», і далі в тексті було речення: «Десь фюрер прорахувався, але де?»
Це слово за структурою є точним відповідником російського «просчет»: «1. только ед[инственное число]. Действие по гл[аголу]. просчитать в 1 и 2 знач. просчитывать. 2. Ошибка в счете, подсчете чего нибудь». Як бачимо, тут іменник має і нейтральне «арифметичне» значення, і значення, пов’язане з помилкою в лічбі. Українське слово «прорахунок» більш абстрактне, віддалене від чисел. Мені здається, що зараз воно вживається як певне поєднання слів «продумати» і «розрахувати», при цьому необов’язково в такому плануванні будуть якісь калькуляції. Тому, коли йдеться про помилку, можна вжити «прорахунок», але зрозумілішим, звісно, буде слово «помилка». Якщо ж ідеться про планування, то його можна описати словом «розрахунок».
І, нарешті, третя пара слів, яка нещодавно привернула до себе особливу увагу. Що пошкодили у жовтні добрі птахи на Бєлгородському водосховищі – дамбу чи греблю? Ось як пояснює різницю між ними WWF-Україна разом із Державним агентством водних ресурсів України: «Гребля перетинає русло річки. Її основна мета може бути різноманітною: від виробництва електроенергії (ГЕС) до контролю рівня води для запобігання повеням та створення водосховищ, які забезпечують нас питною та технічною водою… На відміну від греблі, дамба побудована вздовж русла річки і найчастіше має форму валів. Її головна функція – захист прилеглих територій від затоплення під час повеней та паводків». Подібним чином показує різницю між цими гідротехнічними спорудами і Укргідроенерго: «Що відрізняє дамби і греблі? Дамби – знаходяться вздовж русла річки або водойми і не піддаються постійному тиску води. Їх роль – захищати. Будуються дамби вздовж русел річок та морських берегів, а також в низинних частинах долин й для будівництва доріг над водою». А ось опис пошкоджень на Бєлгородському водосховищі, завданих добрими птахами: «Станом на сьогодні відомо про те, що атаки греблі водосховища відбулися в кілька заходів і що там пошкоджено шлюзову систему, через що там почалося неконтрольоване скидання води».
Така взаємозаміна досить різних за значенням термінів могла виникнути через те, що англійською мовою обидва слова перекладаються однаково – dam. Ось, наприклад, як подано назву відео про греблю в індійському Хіракуді:
Ще одна оманлива схожість, якої хотілося уникати, – із російським словом «гребля», яке означає «веслування». Крім того, поки я не занурилася у тлумачення цих слів, я вважала, що гребля – це велика споруда (як була на Каховському водосховищі, наприклад), а щось дрібніше – це дамба. Але, як бачимо з пояснень фахівців, ці дві споруди навіть розміщуються по-різному відносно русла річки, та й гребля набагато складніша за конструкцією, ніж насипний вал, який слугує дамбою. Проте гребля здавна відома в українській культурі, бо про неї навіть пісня є: «В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила, Нема мого миленького, Що я полюбила». І насамкінець наведу слова Того, що греблі рве, якими починається «Лісова пісня» Лесі Українки і де вжито кілька назв для цієї гідротехнічної споруди: «З гір на долину Біжу, стрибаю, рину! Місточки збиваю, Всі гребельки зриваю, Всі гатки, всі запруди, Що загатили люди, – Бо весняна вода, Як воля молода!»
Отака історія на сьогодні. Звісно, наведені тут спостереження та висновки не є суворими правилами і в кожного є право вибору того чи іншого слова, проте цілком може статися так, що співрозмовник знає пряме значення слова і зрозуміє зміст висловлювання зовсім по-іншому, ніж це планувалося. Тож, сподіваюся, мої міркування комусь пригодяться в такій ситуації.
Дякую!
Ще одна пара – “за визначенням” і “за означенням” (відповідники одного російського “по определению”). Більшість джерел трактують їх як рівнозначні, хоча насправді вони далеко не ідентичні. “За визначенням” радять вживати для опису результату визначення чи вимірювання певної (змінної чи мінливої) характеристики предмета, процесу чи явища. “За означенням” – усталений вираз для опису сталої, добре відомої ознаки що не потребує доведення.
в Черкасах поперек Дніпра саме дамба, а не гребля – бо основоположний признак греблі це різний рівень води по обидва боки
Ще про абстрактне, віддалене від чисел. Часто зустрічаю калькування “я рахую” з російського “я считаю”. Порівняйте: “я рахую Боневтіка недоумком”, та я “вважаю Боневтіка недоумком”.
Уфф, прям як по Біблії: Найпотужнішого зважено, і він виявився вкрай легким.