Від редакції
За десять років існування ЛО у нас була низка цікавих авторів, які зникли з різних причин, зрозумілих і не дуже. Деякі їхні статті втрачено, а деякі – втратили актуальність, але дещо збереглося і ми їх поновлюємо в перекладі українською. Саме такі статті ми пропонуємо у максимально збереженому вигляді, оскільки не маємо згоди на якісь змін, зокрема на написання деяких слів з маленької літери. Отже усім, хто зануриться у такі тексти, слід зважати на цю особливість.
Уперше опубліковано: 20.01.2016
Давній автор ЛО: Іван Іванов
Авторка перекладу: Світлана
Напередодні кожного нового року якось заведено, з одного боку, озиратися на пройдений шлях, з іншого – робити якісь прогнози. Ну, скажімо, астрологічні – це стає дедалі моднішим. Однак, не володіючи повною мірою талантами шанованого нами Леонарда Ейлера, для РФ поки що ми можемо виділити лише основні системні тенденції. На нашу скромну думку, таких зараз дві: розвиток процесу обскурації і процес деградації, так би мовити, «еліти». Під першим ми маємо на увазі зниження пасіонарної напруги нижче рівня гомеостазу та зростання маси «субпасіонаріїв», за Гумільовим, та хижих «сугестерів», за Поршневим – Діденком. Що, зокрема, провокує «кадровий голод» в економіці та управлінні, з одного боку, та збільшення «кадрової бази» для всіх видів злочинності – з іншого. Плюс наростання деградації мас населення, що виражається на практиці насамперед у деградації робочої сили. А що стосується «еліти», то передусім зауважимо, що в класичному сенсі еліти, тобто прошарків «найкращих» у галузі політики, господарства, військового будівництва, медицини, науки, мистецтва та культури, які визначають успіхи і багатство нації, в РФ давно вже немає; а ті квазіеліти, що складаються з досить заможних і в різних сенсах значущих суб’єктів, як, наприклад, ключові фігури з відомого «Політбюро 2.0», пильнують лише власні або вузькокорпоративні інтереси і міцно забили болт на інтереси народів, які вони представляють, і держави, громадянами якої, як припускається, вони є.
Заміна еліти на квазіеліту – вже сам по собі поганий діагноз, однак і ці квазіеліти зазнають деградації. Зростання кількості субпасіонаріїв та сугесторів призводить насамперед до «охижачування» квазіеліти, з усіма відповідними наслідками; за цим ідуть процеси, які провокуються відсутністю соціальних ліфтів або їх роботою з точністю до навпаки, як це часто буває за тоталітарних режимів; зрештою, відбуваються процеси природної деградації. Останні, наприклад, значною мірою виражаються класичною формулою «satur venter non studet libenter». І, крім того, раніше було вважалося, що багато негативних явищ відбуваються через погане виховання; проте зараз ми починаємо розуміти, що, швидше за все, вони зумовлюються деградацією спадковості. Тут працює принцип Парето 20% / 80%.
Ця так звана «еліта» борсається та гниє на корені, і, навіть намагаючись діяти виключно у власних інтересах, вона не в змозі адекватно оцінювати ситуацію і раз-по-раз пролітає повз касу. І перше запитання: от цікаво, а у скільки ж приблизно обійшлося їхнє господарювання населюкам РФ, починаючи так з 1991 року?
Майже двадцять років тому ми зустрічалися на одному закритому заході із представниками верхівки ще радянського МВС. Запам’ятався виступ одного з них: «Дехто каже, що за кордон вивезли $100 млрд. Інші оцінюють, що вивезли $300 млрд. Нікому не вірте. Вивезли набагато більше». В кулуарах, тоді ще пошепки, називалася цифра $1,5 трлн у валюті та інших цінностях, виведених за межі РФ. Нещодавно у відкритій пресі під час підбиття поточних підсумків господарювання ельцинсько-путінської шобли було названо цифру $6 трлн як загальну суму «зароблених» цінностей, розміщених резидентами РФ за її межами. Багато це чи мало?
Нескладні підрахунки показують, що в рамках зазначеної суми КОЖНІЙ сім’ї в РФ можна було б подарувати по впорядкованій квартирі або котеджу з усіма вигодами та ще й залишилося б на недорогу іномарку. Не кажучи вже про «соціальну державу», соціальне страхування, пільги в галузі освіти, медицини та інше. Одразу виникає запитання: а яким же чином могла б утворитися така сума?
При промисловості, що значно деградувала в РФ, такі величезні суми могли б утворитися в принципі лише за рахунок якихось махінацій із сировинними ресурсами. Але, приблизно знаючи обсяги видобутку корисних копалин у РФ, собівартість видобутку та необхідні відрахування, ми приходимо до значно менших цифр. Промислове виробництво, до того ж в основі своєї неконкурентоспроможне з продукцією країн Заходу та Південно-Східної Азії, не може дати якихось значних сум прибутку. Отже, якщо не припускати, що бандитсько-чекістські структури в РФ реалізують таку собі подобу нацистської операції «Бернгард» (з іншого боку – а чорт їх знає!), повинні бути деякі інші, надзвичайно мало прозорі джерела валютних надходжень. Але про них дещо згодом.
(Далі буде)