Незвичний погляд. Про підметки і навколо них (Частина 1)

Авторка: Світлана

Ваші нові коментарі, шановні читачі, повели до нової розвідки, як кажуть у наукових колах. Тож спробую викласти свої знахідки і, можливо, навіть більше – роздуми.

Цього разу коментарі закрутилися навколо ось цього речення з мого перекладу статті шановного Anti-Colorados: «Те, що зараз кривляється в Овальному кабінеті, не те що підметка, а навіть цвяха в підметку черевика Рейгана не варте…»

Коментарі містили кілька зауважень, і варто почати з найголовнішого: частина речення про ту частину взуття, де може бути цвях у черевику Рейгана, – це калька з російської мови: «Фразеологічні вирази не перекладаються дослівно, це груба перекладацька помилка! Не годится в подметки – Далеко куцому до зайця; Не вартий і нігтя. Навіщо ви пропагуєте фразеологізми з російської мови?»

Під час перекладу я намагалася передати думку та стиль автора якнайближче до оригіналу, тож звернімося до початкової версії: «То, что сейчас кривляется в Овальном кабинете, не то что подметки, а даже гвоздя в подметке туфля Рейгана не стоит». Складність перекладу саме цього речення полягала в тому, що тут є натяк на фразеологізм «в подметки не годится» і на пряме значення слова «подметка». Тож добирати український відповідник треба було до цього слова в обох випадках його вживання. Цей момент показав інший читач, відповідаючи на наведений вище коментар: «Добре, спробуємо перекласти текст автора, виконуючи ваші побажання: Те, що зараз кривляється в Овальному кабінеті, не те що нігтя, а навіть цвяха в нігті Рейгана не варте».

Тому для збереження гри слів я залишила слово, яке використав автор в оригіналі тексту, бо перед цим перевірила переклад цього слова і таки знайшла його в українській мові, але не все так просто.

Почнімо зі значення цього слова. Наводжу його тлумачення з 11-томного Словника української мови з цитатою Марка Кропивницького, який жив у 1840–1910 роках: «ПІДМЕТКА. Друга підошва на половину ступні, яку прикріплюють ззовні на основну підошву взуття. [Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: послухай – не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (Кроп[ивницький]., І, 1958)».

Підметку, тобто потовщення на підошвах чобіт у танцюристів, можна роздивитися на заголовному фото, особливо у козака, який у повітрі.

Цей Словник подає також фразеологізми зі словом «підметка» – як використаний у статті зі словом «варто», так і згаданий у коментарі – зі словом «годиться»: «у (в) підметки не годитися кому; підметки не вартий чиєї – своїми якостями стояти нижче від кого-небудь, не бути вартим когось». Отже, таке вживання не суперечить правилам української мови, бо його зафіксовано у словнику.

Але автор коментаря звернув увагу ще на один аспект – я вжила слово в іншому роді: «підметкИ; у пiдметЦI. Жіночий рід. Ви відмінюєте у чоловічому».

Для себе вибір саме такої форми цього слова (вже не «підметка», а «підметок») я пояснила тим, що цю форму також подано у російсько-українських словниках, тож її цілком можна було вжити хоча б для того, щоб показати, що я не калькувала текст із російської. Отже, двомовні словники:

• Російсько-український академічний словник 1924–33 рр. (А. Кримський, С. Єфремов): підметок і підметка.
• Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов): підметка, підметок.
• Російсько-український словник технічної термінології 1928 р. (І. Шелудько, Т. Садовський): підметок.
• Російсько-український словник військової термінології 1928 р. (С. та О. Якубські): підметок.
• Словарь росийсько-український 1893–1898 рр. (М. Уманець, А. Спілка.) підметок (нова підошва до старих чобіт).

Як бачимо, з переліку наведених словників три дають варіант тільки чоловічого роду і ще два – і жіночого, і чоловічого. І зверніть увагу: у словниках 1920–1930-х років та ХІХ століття форма чоловічого роду наявна і подекуди – єдина, а в 11-томному Словнику, шостий том якого (слова на букву П) видано в 1975 році, така форма відсутня повністю! Чому така прірва між словниками? І яка з форм була першою?

Тож спробуймо розширити часові рамки словників і зазирнути і в найближчі, і в найдальші з них за часом.

(Далі буде)