Отже, маємо принаймні шість слів на позначення «той, що несе, тримає»: несучий, несівний, несійний, несний, носійний, тримальний.
Далі пропоную свої міркування щодо цих слів. Я не маю повноважень і завдання щось рекомендувати чи вказувати як норму, та й у цього сайту інша місія – надавати поживу для роздумів і самостійних рішень. Тож викладу свою логіку як філолог, а державні стандарти чи нормативна база загалом, звісно, можуть містити інші, затверджені варіанти вживання.
Якщо розглядати наведений вище перелік, то найперше хочеться відмовитися від варіанта «несучий», бо він дуже схожий на кальку з російського «несущий», та й саме слово дещо немилозвучне (хоча курям байдуже).
Далі – треба утворити означення «який?» від слова «нести». Міркування можуть бути такими: (1) чим простіші засоби для цього використано, тим краще; (2) якщо така словотвірна модель вживається в сучасній мові, вона допоможе зрозуміти слово. І «несний» якраз і відповідає цим двом умовам: до кореня НЕС- додано суфікс -Н-: нести – несний. Так само: мити –мийний (моющий). Наведу два слова, які, можливо, важко знайти:
- щадний (=рос. щадящий) – наприклад, про режим харчування, реабілітації; так само, як і несний, має наголос на закінченні;
- неіржавний (= рос. нержавеющий) – колись я знайшла це слово в технічній документації.
Сере інших варіантів до слова «несучий» у мене менша довіра до слів «несійний» і «несівний», тому що додаткові літери між коренем НЕС- і суфіксом -Н- мимоволі спрямовують до слів «сіяти», «посівний». Повторю, що це суто мовний підхід, і я цілком можу не знати певних технічних нюансів, які вкладаються в ці слова.
Слово «носійний» за своєю будовою пов’язується зі словом «носій». Якщо таким носієм є частота коливання, тоді логіка зрозуміла. Якщо цю частоту встановлює якийсь умовний носій (що це може бути, припущень не роблю, бо я не фахівець), тоді це означення теж може бути логічним.
Нарешті, слово «тримальний». У нього є дві переваги. Перша – воно, як і «несний», утворилося від дієслова (тримати) додаванням лише одного суфікса, тож його зрозуміти легко. Друга – у певних випадках воно на один крок ближче до прямого значення слова, ніж «несний». Простежмо логіку: що несе стіна чи опора? Наприклад, стелю. А куди вона її несе? Нікуди, бо вона її просто тримає в повітрі, підпирає і так далі. Гвинт, як і стіна, теж щось несе, але при цьому він ще й рухається (разом з літаком, який летить). Тобто різниця між «тримати» і «нести» – у наявності руху (порівняйте ці слова в їхніх прямих значеннях: «я тримаю кошик» і «я несу кошик»). Тож стосовно опор, колон та інших нерухомих частин, які щось підпирають і тим самим тримають це у повітрі, можна вжити слово «тримальні».
Щоб перевірити свою логіку, вирішила пошукати, чи є в Мережі терміни на зразок «тримальна стіна/конструкція». Ось роз’яснення Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології при Львівській політехніці, зусиллями якого випущено близько двох десятків термінологічних словників: «Необхідно використовувати термін «тримальна стіна» (на тлі варіантів «несуча» і «несна»). На підтвердження цієї думки подано приклад з ДСТУ 3892-99 «тримальні конструкції» (цей термін наводиться в Мережі ще і з посиланням на ДСТУ 3332-96), а також словникову статтю з Російсько-українського та українсько-російського словника термінів будівництва й архітектури (2005 рік): несущий (властивість) тримальний, тримний, носійний, який (що) несе; ім[енник]. носій; н-щая балка тримальна балка; н-щая конструкція тримальна конструкція; н-щая способность тримкість; н-щая частота радіо частота-носій».
Утім, стаття з Вікіпедії фіксує зміни у вживанні «тримальний» і «несний» щодо конструкцій: назва статті і подальший виклад містять слово «тримальний», а в перших абзацах сказано, що з 2010 років уживається термін «несний», який закріплено, зокрема, в ДСТУ 9233:2023, ДБН В.2.2-7:2024, ДБН В.2.3-26:2024.
Тож із погляду мови загалом, можна зробити висновок, що «несний» – більш універсальний термін, а «тримальний» стосується нерухомих елементів.
Отака вийшла мандрівка словниками. Я навмисно наводила дати виходу всіх словників, стандартів та обговорень, щоб показати непростий шлях цього слова. Ми – свідки та учасники розвитку мови, і це цікаво і певним чином відповідально. А до курей, які несуть яйця, варто буде повернутися.
Всі терміни, окрім “несуча, несучий” звучать “немиловидно”, як на мене. Інші ріжуть слух, особливо”несна”.
Дякую, Світлана.
Щодо курей, то вони тримають яєчки тільки певний час, доки не сформується тверда оболонка. А як та оболонка вже сформується, то курка не може втримати яйце. Але нікуди його не несе. І нікому. Бо вона яйце відкладає. У гніздечко.
На мою думку перед тим, як вводити нові терміни, чи міняти граматичні правила, науковці мали б в першу чергу звертати увагу на звучання в різних словосполученнях, у відмінках, щоб зберегти співучість соловʼїної. А то інколи складається враження, що нововведення це диверсія кремлівських кротів: членкині, депутині, пАльта, Авта і т.п. Я вже років 15 не зустрічала україномовну людину, яку було б приємно слухати.
Які ж це нововведення: княгиня, графиня, … Продовжимо далі: членкиня, колегиня (вперше почув так в Чехії – дуже сподобалось), однак депутатка, ректорка, директорка … Такі форми типові у славян. Хоча польською інакше позначають гендерні відмінності, оскільки принято перед словом зазначати “пан” чи “пані”. Щодо пальта, авта, то це множина від пальто, авто – все тут правильно.
Ріжуть слух будь-які нові назви, впроваджені на заміну. Потім звикаєш – і попередні вже звучать дивно.
Та нехай буде “несуча”,безліч слов мають якесь неблагозвучіе,бо термінів багато,а слов замало. Ловіть приклад “Удочка”-“вудлище”- “удити”-“мудя”-“мудак(сорри)-“уд” тобто чоловічий статевий орган(устар.). Так шо будемо стидобитись та переробляти на більш “благозвучне” “член”,і шо отримаемо? “Членка”,”Членіще”,””Членити рибу”..тобто діячі нашого “Европейського Повночлена”(Зелі) можуть і таке наробити з перейменування,але будуть нові проблеми- “Членкіня”-це рибачка чи член(жіночого роду) якойсь комісіі.А як тоді розвидіти опис рибальськой комісіі? Голова,члени та членкіні дістали рибальські членки та почали тестове членування риби у ставку. А якщо замінити “член” на “хер” то вийде прям поема у стилі Баркова про Луку Херіщева.До речі у японів та корейців вудочка так і мае назву “херабуна”,мабуть е якісь пра-слова які у різних мовах виринають із пітьми тисячолітть.Не ображайтесь на дослідництво,але у основі будь яких слов лежить корень з сивой давнини не обтяженой сучасной “культурой та благозвучністю”.
Дякую, дуже цікаве дослідження!
Напрошується думка що до англійського терміну carrier frequency найближче і за точністю перекладу і за точністю опису самого явища могла б бути “частота носій”. Та й слух напевно менше б різало. (Такий варіант існує наразі лише в межах цього коментаря).
Хоча ні, про межі коментаря я поспішив. Частота-носій є в тлумачному словнику
http://slovopedia.org.ua/93/53415/1016206.html
Приємно здивований тим, що такий невеликий коментар викликав таке зацікавлення, наслідком якого став допис рівня добротної наукової статті. Ви, пані Світлано, згадали Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології при Львівській політехніці, керівником якого був проф. Володимир Перхач. З відродженням ще у часи «перестройки» української самосвідомості він разом з колегами започаткував сучасну українську технічну термінологію, користуючись ще тими науковими та навчальними джерелами, які збереглись від дорадянських часів. Тоді ж мені, відносно молодому, від нього стало відомо про ці незвичні трансформації термінів, про непритаманні українській мові суфікси та забуті слова внаслідок багаторічної примусової русифікації. Багато дискусій викликав тоді виданий ним «Російсько-український науково-технічний словник» (1997, https://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0004871). Там й було вказано цей термін «несний» (с. 191). Досі багатьма не сприймаються переклади «инвертирующий – інвертувальний» (с. 115), «запятая плавающая – кома плавальна» та інш., хоча вживається «запятая фиксированная – кома фіксована» (с. 103). Цікавим буде Вам розгорнуте пояснення слова «решение» (с. 317), якому Ви нещодавно приділили свою увагу.
Ця справа, яку дехто слушно називає «лагідною українізацією», якій Ви присвячуєте свій час, допомагаючи шановному Анти-колорадосу в інформаційній боротьбі з звихнутим агресором, не може не викликати бажання удосконалювати свою мову, любити її ще сильніше. Дякую Вам за боротьбу за українське слово, разом переможемо.