Авторка: Світлана
Приводом для сьогоднішнього допису став коментар читача до нещодавньої статті шановного Anti-Colorados, де йшлося про те, що «обидва процеси – і в курнику, і в нас – мали спільну «несучу частоту»…». І от читач надав такий коментар: «Інформація для пані Світлани: «технарі» віддають перевагу терміну «несна частота», а не «несуча», оскільки той звучить зовсім не миловидно».
На мою думку, «технарі» знайшли найкращий переклад російського «несущий». Мені це слово подобається з кількох причин: 1) воно не є активним дієприкметником на -УЧ/-ЮЧ, який загалом не притаманний нашій мові (про це якось іншим разом); 2) слово коротке; 3) у ньому читається його «внутрішня форма» – «той, що несе».
Ба більше, це слово я кілька разів вживала у перекладах. Цього разу я відійшла від такого варіанта, бо цей термін вживався в образному значенні: вище в тексті статті йшлося не фізичні, а про інформаційні, суспільні явища – «психоз та гарячкове очікування свята». Тому я припустила, що в переносному значенні можна вжити і форму «несучий». Але, як я зрозуміла з коментаря читача, частота може бути тільки «несна», тож змінювати елементи в цьому двослівному терміні не можна.
Я щиро пораділа з того, що «технарі» мають такий гарний термін, і вирішила уточнити його значення і вживання, бо я трохи не «технар» за обсягом знань. І тут, шановні читачі, почалася невелика пригода, до якої я запрошую і вас.
Крок перший – знайти тлумачення терміна «несна частота» в технічній літературі або документації (за принципом «Фахівцям видніше»). І, як з’ясувалося, не все так просто. Для орієнтування наведу визначення з російських джерел: «НЕСУЩАЯ ЧАСТОТА – частота гармонич. несущего колебания. Физическая энциклопедия, 1988; несущая (частота) – Непрерывное высокочастотное колебание, которое обычно модулируется полезным сигналом. (Телекоммуникационные технологии. Англо-русский толковый словарь справочник. 2002). У Мережі на запит про несну частоту з’являється термін «несівна частота». Цей термін закріплено у ДСТУ 3254-95 «РАДIОЗВ’ЯЗОК. Терміни», а також співвіднесено з російським (несущая частота) і англійським (carrier frequency) відповідниками, але з 1 січня 2026 року цей стандарт втратив чинність. Новішого ДСТУ я не знайшла, тож технічна документація мені допомогла мало.
Крок другий – зануритися у словники. Як і очікувалося, в 11-томному Словнику української мови слово «несучий» є (слова «несний» нема): «1. Який несе багато яєць. 2. спец[іальне]. Який використовується як опора для підтримування чого-небудь. По всій Україні несучою основою для перекриття є дерев’яна балка (Дерев. зодч. Укр., 1949); Колони є основними несучими елементами каркасних будинків, тому від їх встановлення на фундаментах залежить правильне розташування всіх частин каркасних споруд (Інж. геод., 1959). Несучі кури нас цікавлять мало, тому приклади я залишила для значення № 2, і, як видно з них, «несучий» тут ужито в контексті будівництва.
20-томний Словник, видання якого здійснюється вже в наш час, теж не має слова «несний», а два значення слова «несучий» розділив на омоніми і подав як окремі словникові статті. Ось стаття, що нас цікавить: «НЕСУЧИЙ2, спец[іальне]. Який використовується як опора для підтримування чого-небудь; носійний. Машині теж перепало добряче: лопаті несучого гвинта погнуто, лівий стояк шасі зламано. Вертоліт перехилився набік (М. Дашкієв); В будинку безперервно щось видовбували, прокладали, домуровували. В основному нищили несучі конструкції (Т. Прохасько)». Тут варто помітити дві деталі: (1) до слова «несучий» подано синонім «носійний»; (2) у прикладах згадано не тільки будівництво (як у попередньому Словнику), а й авіацію (несучий гвинт).
Зазирнімо ще в один словник – однотомний Великий тлумачний словник на 250 тисяч слів, який уклав В’ячеслав Бусел і видало видавництво «Перун» у 2005 році: «НЕСНИЙ, спец. Який несе, тримає». Отже, в цьому Словнику слово «несний» є.
Крок третій – переглянути варіанти перекладу. Сайт «Російсько-українські словники» наводить переклади слова «несущий» із трьох словників. Перший з них поки що оминемо, бо це «народний» словник, який має швидше рекомендаційний, ніж нормативний характер, тому що створюється силами небайдужих дописувачів, хоча й за певними правилами та під контролем редакторів. Другий словник – Російсько-український словник технічної термінології (1928 року видання) подає переклад «несний». Третій словник – Російсько-український словник з інженерних технологій (2013 року видання) пропонує два переклади: «1. Носійний (властивість) 2. Тримальний (стосовно навантаження)».
Нарешті, четвертий крок – побачити вживання цього слова в Мережі. Справжня суперечка розгорілася у Вікіпедії при узгодженні назви статті про гвинт, і зрештою статтю вирішили назвати «Несучий гвинт» замість «Несний гвинт». Крім наведених вище чотирьох слів, учасники обговорення пропонували (наводили) ще й «несійний», а також згадали і «частоту»: «У радіотехніці використовують термін носійна частота (несущая частота, рос.)». Час дискусії – 2020–2021 роки.
(Далі буде)
«несна частота», а не «несуча»
не використовують таке. кажуть модулююча частота.
був у нас один росіянин пробував лекції по 19Ж6 читати українскою.
у нього взігалі була скажена хвиля замість спотворена хвиля.
Ну не розроблена українська науково-технічна термінологія, ну шо ж тут поробиш! Кацапізация тут прокотилася паровим катком 🤷🏻 Згадую, як в 90-ті, органічну хімію перекладали українською, універ видав цілу брошуру, може то був якийсь пілотний, або для обговорення проект, але було і сміх і гріх то читати… Шо там вже про ту сучу, чи несучу частоту казати! Доречі, і від слова “частота” якщо придивитися, теж відлуння балалайки чутно…