Автор: anti-colorados
ПАРАД І ДЗЕРКАЛО
Цей принцип може і буде програватися неминуче, бо карма діє хоч часом і повільно, зате невідворотно і нікуди від неї не сховаєшся. Причому прийде вона в той момент і з такого напрямку, що це буде повною несподіванкою, а тому сюрприз виявиться всеосяжним і повчальним. Напевно, кожен має масу подібних життєвих варіантів, але в нашому випадку важливий лише один, а саме – кінець лютого 2022 року і початок широкомасштабної війни.
Як ми пам’ятаємо, тоді ворог не те що не очікував запеклого опору України, а розраховував на те, що його зустрінуть хлібом-сіллю, квітами та іншим. А йому буде достатньо зробити кілька пострілів, налякати парою десятків ракет, які покажуть непохитну міць, а далі – парад на Хрещатику і закінчення бліцкригу, з подальшим винищенням «бандерівців» вже в індивідуальному порядку. У своїх похідних колонах вони везли комплекти парадного обмундирування, дудки, барабани та інші девайси, які зазвичай використовуються при проведенні параду.
У результаті колони було розбито, а парадні штани з новими труселями теліпалися на гілках дерев поряд із рознесеними на шматки колонами техніки і галявинами свіжовикладених «двохсотих». Загалом, як це виглядало, всі чудово пам’ятають, але в цьому натюрморті важливе те, що він зафіксував бажання пройти по чужій землі парадним маршем, щоб у результаті закріпити окупацію. Причому таке бажання було не в когось одного, а в усього курника.
На хвилі успішного бліцкригу прутін готувався вимовити знамениту фразу з Шекспіра: «Кто тут крайний в цари, я вас спрашиваю? Никто? Так я первый буду!» Вояки готувалися колупати дірочки у погонах і кітелях за успішно проведену блискавичну війну. Великий бізнес уже заочно поділив промисловість, банки, сільське господарство та інші активи України і теж шалено бажав такого ходу подій, захлинаючись слиною. Ну, а черні було достатньо відчуття величі, мовляв, ось як ми можемо, ми – втілення страшного ведмедя, бійтеся нас. Їм цього було достатньо. Але карма має свої резони, і як вона за це запитає – побачимо.
КУРС НА КИТАЙ
Ну, а поки у ворожому сегменті Мережі з’являється дедалі більше дуже показових відео з Сибіру і Далекого Сходу. Люди записують свої промови, не приховуючи обличчя і не боячись репресій, хоча висловлюють не просто крамолу, а щось, що вже далеко пішло від цього визначення. Просто уявімо, що жителі Карелії стали б записувати відео, в яких прямо стали б говорити, що вони втомилися від москви, від її неадекватних вправ, від жадібності та агресії, а тому хочуть повернутися до складу Фінляндії, де були до 1939 року. А разом із ними таке бажання висловлюють і інші мешканці найближчих районів.
Або ось жителі Калінінберга стали б на камеру заявляти про те, що вони хочуть жити нормальним життям, а не ось цією дикістю з інтернетом, бензином, мобілізацією та скрєпами, а тому – хочуть повернутися до рідної гавані і стати частиною Німеччини, повернувши назву «Східна Пруссія», або приєднатися до Литви або Польщі, – що б зі всіма цими людьми сталося буквально впродовж кількох годин після того, як вони це все розповіли? Сама можливість подібних публічних виступів виглядає нереальною, а от у Сибіру і на Далекому Сході – інша справа.
(Далі буде)