Незвичний погляд. Куди повели коментарі

Авторка: Світлана

Любі читачі, я уважно і з вдячністю читаю ваші коментарі, які стосуються перекладу мною текстів шановного Anti-Colorados українською мовою. От уже непомітно минув рік, відколи я наважилася взятися за цю справу. Я стала трохи впевненішою у результатах своїх зусиль, але сумніви все одно і завжди є. І тут на допомогу приходять ваші пропозиції та спостереження. Деякі з них також слугують відправною точкою моїх дописів, тож їхня цінність стає ще більшою.

Сьогоднішні роздуми почалися з перекладу одного слова, за яке я чіпляюся щоразу, коли воно є в тексті, бо, на мою думку, з ним не все так просто, і ви це теж помітили.

Тож почну з речення, до якого був коментар: «Якщо все робити прямо, то виникне запитання про те, чим нинішні часи відрізняються від «зухвалих 90-х», і відповіді на це просто не буде». Читач звернув увагу на мій варіант перекладу словосполучення «лихие девяностые» і висловив таку думку: «Хочеться обговорити Ваш переклад з російської виразу «лихие 90-е». Мені здається, що «зухвалі» – це не зовсім той прикметник, що походить з контексту. Здається, десь зустрічав вираз «буремні дев’яності» – може, він точніш передає атмосферу тих часів?» Відповідь іншого читача: «Не зовсім. Тоді були якісь спроби демократизації, а зараз там нічого цього нема!» Тож як перекласти це слово?

Почнімо з варіанта «буремні». Російською мовою це слово зазвичай передається як «мятежные», і відомий рядок із їхньої класики у словниках наводиться так: «А он, мятежный, ищет бури» – «А він, бунтарний (бентежний, шалений), прагне бурі». Чи можна застосувати це слово до 90-х років? Так, адже російська Вікіпедія у визначенні цього поняття вказує і на суспільні процеси: «Лихие девяностые» – термин с негативной оценочной коннотацией, характеризующий сложный период становления российской федерации в 1990-х годах, с присущими смене государственного строя социальной неустойчивостью и ростом преступности».

Однак у статті на ЛО йшлося про інший – кримінальний – бік цього періоду: «Але за фактом через посередництво держави йде віджимання активів у законних власників і передача їх дуже вузькому колу осіб, особливо наближених до імператора». Чи є тут бунт або спроба демократизації? Ні, йдеться про незаконний переділ власності. Тож «буремні» – це не про ці події. Тоді як перекласти «лихие»?

Є два шляхи. Перший – перевірити, чи підходить спільнокореневе слово. Так, слово «лихий» є в українській мові і стосується чогось злого, недоброго, нещасливого – пов’язаного з лихом: лихі люди, лиха година, лихе слово. Це значення загалом підходить, якщо хочеться сказати про дев’яності роки як про важкі та недобрі. Але я у перекладі спробувала звернути увагу саме на кримінальний аспект цього лиха, тож обрала другий шлях – пошук українських відповідників. На мою думку, слово «зухвалі» могло передати цей нюанс. Проте сумніви все одно залишилися, бо хочеться знайти слово, яке б поєднало і «лихо», і «бунт», і «кримінал», щоб описати цей період. Тож якщо у вас є такі ідеї, то поділіться при нагоді.

І на цьому історія з перекладом слова «лихой» могла б закінчитися, якби не його вживання у фразі, яку приписують Петру І і яку часто цитує шановний Anti-Colorados: «Подчиненный перед лицом начальствующим должен иметь вид лихой и придурковатый, дабы разумением своим не смущать начальство» (можливо, так, як на заголовному зображенні персонажів гоголівського «Ревізора»). Тут слово «лихой» явно позначає не злу людину, а якусь трохи безшабашну, але по-доброму. І в цьому значенні слово «лихой» перекладається як «хвацький», «моторний» (як Еней з поеми Котляревського), «жвавий», «бравий».

Тож, як бачимо, слово може мати різні переклади залежно від того, яке поняття воно позначає в мові перекладу. Такі випадки я наводила в кількох своїх попередніх статтях, бо стикнулася з відмінностями у значенні слів «військовий» і «воєнний», які є перекладом слова «военный». Ще жменю таких слів навела в іншій статті: задача, масло, оказаться, попасть, состав, средства, топливо, цель, труба, открывать. Наступний десяток чи більше таких слів, можливо, теж буде варто зібрати, щоб мої пошуки і знахідки пригодилися вже й вам.

Але вислів Петра І, який я читала безліч разів, цього разу змусив «зависнути». Як би ви переклали «перед лицом начальствующим»? Слова «перед» і «начальствующим» пропускаємо. А «лицо» – так само підступне слово, як і «лихой». Перекладати як «лице» (=обличчя) чи як «особа» (=людина)? По суті, тут ідеться, напевно, не про «начальницький» вираз обличчя, а про особу начальницького статусу. Адже «действующие лица», «и другие сопровождающие лица», «ответственное лицо» – це про людину, про особу, а не про її обличчя.

Однак не знаю, як вам, але підсвідомо мені все одно чомусь легше сприйняти переклад «перед лицем начальницьким» (хоча він неправильний), ніж «перед особою начальницькою». І я зрозуміла чому. Доросліші покоління читачів, можливо, ще пам’ятають початок такого тексту: «Я, (фамилия, имя), вступая в ряды Всесоюзной пионерской организации имени Владимира Ильича Ленина, перед лицом своих товарищей торжественно клянусь…». Це урочиста обіцянка піонера, яку вивчали на пам’ять і виголошували перед строєм уже прийнятих у піонери однокласників. До речі, українського варіанта цієї обіцянки Гугл не надав – і чи був він тоді?

Мій сумнів стосувався того, чому не можна було клястися просто перед «своїми товаришами», а треба було це робити перед їхнім «лицем»? Хто б виголошував цю обіцянку перед іншою частиною тіла – спиною, наприклад? Звучить якось двозначно, чи не так? Мої версії – або обличчя/лице додали «для солідності», або вислів Петра І закріпився у мові: конструкція «перед лицом» може спрацювати як зразок, бо ще ж є, наприклад, вислів «перед лицом опасности».

Ось такий ланцюжок роздумів навколо перекладу начебто простих слів – «лихой» і «лицо», який почався з ваших коментарів.