Авторка: Світлана
Сьогодні, на початку нового тижня, є нагода обговорити кілька слів енергетичної тематики, які були більшою або меншою мірою актуальними впродовж попередніх семи днів. Перші два з них добре знайомі нам, але, можливо, тільки зараз вони почали впевнено вживатися щодо наших сусідів:
Про атаку на Шатурську ДРЕС 23 листопада, її наслідки і значення детально розповів у свої статтях шановний Anti-Colorados, а я зупинюся на назві цієї електростанції. ГРЭС – це «государственная районная электростанция». Це не власна назва об’єкта, як, наприклад, План ГОЭЛРО («государственной электрификации россии»), відповідно до якого її було побудовано в перші роки радянської влади, а тип електростанції (інші відомі нам скорочення – АЕС, ГЕС, ТЕЦ, ТЕС). Тому при перекладі статей я це скорочення, звісно, перекладаю – «державна районна електростанція», «ДРЕС». Чому ці станції називають саме так – для мене загадка. Можливо, на початку своєї роботи вона справді обслуговувала територію певного району. Але навіщо було вказувати в назві, що вона державна? Навряд чи могли бути електростанції іншої форми власності у країні пролетаріату-переможця.
Втім, слово «ГРЭС» закріпилося в українській мові як частина назви міста Зугрес Донецької області. Біля селища Зуївка було побудовано і у 1932 році запущено Зуївську ДРЕС. А місто побудували на березі утвореного Зуївського водосховища. Сучасна назва цієї станції – Зуївська експериментальна теплоелектроцентраль (тобто ТЕЦ), і нещодавно її теж відвідали добрі птахи з дуже полум’яним привітом. А російське звучання (ГРЕС) у назві міста закріпилося, скоріше за все, тому, що в часи всесоюзних будов мовою спілкування була російська.
Друге слово – «блекаут» – нам, на жаль, уже добре знайоме, а сусіди його активно вивчають, бо це двіжуха і гойда, як вони й хотіли. Проте це слово не настільки нове в українській мові, як з’ясувалося. Творці домашнього затишку знають про штори з ефектом блекауту, тканина яких максимально не пропускає сонячного світла крізь вікно. Також у цього слова є ще й інші значення. У Словнику української мови в 11 томах, який було видано ще за радянських часів, «блекаут» тлумачиться так «БЛЕКАУТ, -а, ч. 1. Раптова втрата свідомості внаслідок кисневого голодання (напр., у дайверів). 2. перен[осне]. Відсутність повідомлень про яку-небудь подію або про яку-небудь особу». Проте зараз це слово ми вживаємо у значенні, яке зафіксовано у 20-томному словнику: «БЛЕКА́УТ, у, ч. 1. Масове припинення надходження електричної енергії до споживачів внаслідок аварії або воєнних дій». І зміна закінчення з -А на -У в цьому слові мені видається цілком логічною, бо інші слова на позначення подій теж мають це закінчення: походу, виступу, бою тощо.
Ще одне міркування, яке висловлюють у Мережі, – про доцільність заміни слова «блекаут» українським відповідником. Можливо, колись знайдуть або придумають зручний відповідник до цього слова (як ми вже звикли називати проценти відсотками, абітурієнтів – вступниками, а фотографії – світлинами). Але, з іншого боку, це слово може закріпитися на позначення таких відключень світла, які ми переживаємо саме зараз, – внаслідок руйнування енергооб’єктів у ході цієї війни. Тішить те, що це слово дедалі впевненіше входить до словникового запасу наших сусідів під впливом їхнього особистого життєвого досвіду, а не тільки того, що вони дивляться по телевізору і коять щодо нас.
(Далі буде)
Енергетика СРСР будувалась одразу як пристосована до війни. А після другої світової і до війни ядерної. Тож побудова мережі передбачала руйнування великих міст разом з генеруючими потужностями. ДРЕС будувались в розрахунку на те, що автоматика у разі руйнувань значної кількості виробників електроенергії поділить енергосистему на “райони енергоспоживання”, кожний з яких і повинна була забезпечувати електрикою «державна районна електростанція».