Ціна величі (Частина 1)

Уперше опубліковано: 13.07.2018

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Невгамовний імператор»

Усі сиділи за довгим столом, і хтось втупився в телефон, хтось намагався писати, а міністр оборони відкинув голову і з хропінням спав. Йому снився спекотний бій чи щось подібне, і тому час від часу присутні чули невиразне «и-и-и», та ще й цокання лиж під столом. Усі давно звикли, що він приходить то у шпорах, то в лижах, і від нього завжди пахло оленями. Позаочі його так і називали: «Алєнь».

У далекому кінці залу, де він виходив на балкон білого італійського мармуру, стояв рояль «Стейнвей», і за ним сидів імператор. Він грав Дев’яту симфонію Бетховена і співав знамениту пісню Вагнера «Вхід ментів у Валгаллу». Він уже заспівав про шкіряну тужурку і продовжував грати далі, коли в сусідньому приміщенні почувся цокіт підков об мармурову підлогу. І ось холуї відчинили величезні п’ятиметрові двері, і до залу увійшов міністр закордонних справ. Імператор скосив погляд на нього, але грати не перестав, тільки майстерно змінив мелодію на «Гоп-стоп» композитора Шуберта. Міністр умостився на своє місце і, напустивши на обличчя захват, повернувся до імператора.

Усі знали, що гра на роялі – явна ознака невдоволення імператора. З іншого боку, ніхто не хотів його переривати, бо імператору здавалося, що він співає чудово і виконує класику. Знайомий віолончеліст якось дізнався про те, що імператор любить співати, і захоплено пояснив йому, що «Мурка» і «Гоп-стоп» – класика симфонічної музики, і навіть на папірці написав прізвища авторів музики й тексту пісень. Тож усі чекали, поки повелитель заспокоїться. Він різко закінчив на половині останньої пісні, закрив кришку і прийшов до залу, сівши на «малий трон». Сервоприводи м’яко відпрацювали та підняли імператора на рівень +10 см вище за будь-якого із присутніх. Він був одягнений просто, без корони.

– Сьогодні, – похмуро почав імператор, – ми поговоримо про економію.

Сказав і кивнув головою вперед, даючи знак для початку виступів. Через те що ніхто конкретно не сприйняв цього на свою адресу, піднявся міністр фінансів. 

– Ваша величносте, – відкашлявшись, почав міністр, – ми знайшли нове джерело фінансування витрат, але для цього довелося підняти пенсійний вік. Задум тут був таким: пенсіонер не повинен доживати до пенсії та йти в труну прямо з роботи. У такому разі пенсія йому не знадобиться зовсім.

Імператор підняв брову і запитав:

– Це не призведе до хвилювань та заворушень?

– Аж ніяк, – жваво відповів міністр, – на нашу пошту приходять сотні листів подяки. Люди не хочуть почуватися старими і сидіти по домівках. Вони раді таким змінам.

Слідом за міністром фінансів піднявся міністр важкого мостобудування.

– Ми теж робимо свій внесок. На будівництві керченського мосту ми економимо на підйомі водолазів.

– Тобто? – зацікавився імператор.

– Ми їх опускаємо на дно, але не піднімаємо. У результаті – економимо на підйомі, зарплаті та ловимо великого краба прямо під мостом.

– Мудро! Зело мудро! – гучним голосом заявив міністр і та благодаті – Дай я тебе облобизаю!

Міністр підвівся, вийшов з-за столу і, розмахуючи мудилом, заспівав псалом із Black Sabbath; коли він закінчив, усі перехрестилися, а міністр продовжив.

– Ваше сіятельство. Щойно ми повернулися з Якутії, де спільно зі скульптором, який працює над найбільшим скульптурним портретом у світі, що зображує нашого імператора, ми розробили новий матеріал, який замінить віск для свічок. Хіба це не приклад економії?

Імператор мовчки кивнув і показав рукою, щоб міністр благодаті сідав, після чого перевів погляд на міністра газу та інших глибин. Той сидів мовчки, сперши підборіддя на кулак. Запонка його сорочки виблискувала благородною платиною та діамантами, викладеними у вигляді емблеми зі смолоскипом, який палає нагорі букви Ж. Із блиску каменів можна було зрозуміти, що вони – найвищого класу чистоти, але з цими запонками була пов’язана історія, яку вже всі давно знають.

Будучи за кордоном, міністр газу зробив замовлення на виготовлення запонок із найкращих голландських діамантів. Виконавець точно знав, хто їхній клієнт, і уважно слухав, але вкралася невелика неточність. Міністр пояснив, що діамантами має бути викладено букву G, але говорив він російською, і голландці вирішили, що й буква має бути російською, що врешті-решт і зробили. Коли замовлення було готове і його треба було приймати, міністр хотів був закотити скандал, але голландці продемонстрували відеозапис замовлення, і все стало на місце, до того ж було вже збито «Боїнг» із їхніми пасажирами. Відтоді міністр Олексій ходить із цими дивними запонками.

(Далі буде)