ППО лаптів: казки та реальність (Частина 2)

Насправді ЗСУ ховають російську ППО в режимі епідемії. Скільки всього цього розвалено, вже й підрахувати складно, але як наслідок, систему ППО, що наближається до герметичної, їм вдається підтримувати осередками – на дачах прутіна, навколо москви і поряд із дуже критичними підприємствами. Хоча тут – як сказати. Те, що дачі прутіна прикрито надмірною кількістю ППО, – достовірно відомо, а що стосується тієї ж москви – велике питання. Вона ще не бачила організованої, масованої, комбінованої повітряної атаки, і коли така відбудеться, стане зрозуміло, наскільки ця теорія відповідає дійсності.

Приблизно те саме стосується і підприємств, на які ще не прилітало, – Уралвагонзавод, наприклад, або порт Новоросійська. Саме масованих ударів вони на собі ще не зазнали, але досвід ударів по цілях у Севастополі, який тоді ще вважався головною базою чорноморського флоту, багато про що говорить. Навіть ті удари, які зовсім ніяк не можна назвати масованими, провалювали ППО і виносили вкрай важливі цілі, починаючи від штабу флоту і закінчуючи кораблями, що стоять у базі.

З іншого боку, для того щоб здивувати Уралвагонзавод, треба використовувати досить важкі засоби ураження, з тим щоб вони отримали потрібну кількість пального і при цьому мали більш-менш серйозну бойову частину, якою повинні завдати потрібних збитків. Але при цьому між кордоном України та цим заводом розташовано стільки цілей, які можна виносити конвеєром, що, напевно, ухвалюються рішення саме такого плану, а далекі цілі будуть вражатися в міру «задоволення» ближчих цілей. Але навіть на них ворог не може виділити бодай мінімальну кількість ППО. І це свідчить про те, що він зазнає просто жахливих втрат зенітних засобів.

У свою чергу, це вказує на якість цих самих засобів. Адже їх ураження відбувається з верхньої півсфери, яку ті мають повністю контролювати. Виходить, що вони навіть себе не можуть захистити, не кажучи вже про ті об’єкти, заради яких ці засоби й розгорнули. Скажімо так, за фактом виявилося, що всі ті десятки фільмів, знятих у режимі гімнів і кантат їхнім комплексам ППО, по суті, були казками про білого бичка та його сім гномів… Вісім. Ще прутін.

Загалом ситуація там справді стала критичною настільки, що москва попросила Туреччину продати взад два комплекси С-400, куплені років десять тому. Я схиляюся до думки, що дід Реджеп задовольнить це прохання, але заломить таку ціну, що в лаптів навіть онучі відсиріють. А з іншого боку, його літаки-розвідники постійно моніторять ситуацію в тимчасово окупованому Криму і знають, що ЗСУ там влаштували фабрику з утилізації ППО. Плюс до того, в самої Туреччини стрімко розвивається сектор економіки, пов’язаний з військовою промисловістю. І за десять років на ці комплекси цілком могли поставити девайси, не передбачені проєктом. У разі повернення вони можуть відіграти певну роль.

Але як не крути, а лапті не від хорошого життя зважилися на торг «Купи козу – продай козу», і це говорить багато про що. Є певні чутки про те, що всі зенітні засоби, які тільки можна, –  використовують, знімають навіть зі старовинних та антикварних зразків озброєнь. Не знаю, що там з «Авророю», але в їхньому сегменті Мережі вже були повідомлення про те, що з консервації знімають усе, що можуть знайти, аж до «бичків у томаті». У зв’язку з цим у Шойгу можуть виникнути проблеми. Як ми знаємо, під час будівництва похмурого військового храму на переплавку пустили трофейні «Тигри» та якісь гармати. Проте з танками там теж проблеми. Вони вже використовують Т-54 і навіть Т-34, хоча ті – набагато гірші за «Тигрів» і «Пантер». Але найнеприємніше – переплавили якусь кількість гармат «ахт-ахт», що спочатку створювалися як зенітні. Тож…