Як не крути, а досвід совка все ж дає деякі переваги в дослідженні деяких особливо заплутаних сюжетів, нехай вони і трапилися на іншому кінці земної кулі. Так, багатьох поставила в глухий кут відповідь найпрекраснішого президента всіх часів на запитання про те, як він пережив убивство свого близького соратника, якому він зобов’язаний перемогою на останніх виборах. Тоді Додік відповів, що почувається добре і рукостискання міцне, а потім, у зв’язку з цим питанням, він вказав на вантажівки поруч із Білим домом і пояснив, що це йде будівництво бального залу, якого так йому не вистачає.

Ця відповідь Додіка одразу стала мемом, а професійні психіатри тут же все це взяли собі на замітку, щоб використовувати в практичній діяльності. Але і ті, й інші зробили це даремно, оскільки не зрозуміли контексту цієї відповіді і цієї події. Насправді, Трамп їм прямо показав свою внутрішню сутність, але вони її не змогли розгледіти просто тому, що не мали ключа до розгадки цього ребуса, а ключ якраз і знаходиться в совку. Ми можемо тільки здогадуватися, як Додіку це стало відомо, але річ тут у старій одеській пісні, в якій є такі слова:

«Это школа, Соломона Пляра. Школа бальных танцев, вам говорят.

Две шаги налево, две шаги направо, шаг «вперёд» и две — назад».

Тут же все чорним по-рівному. Бальні танці — ось вони, ну а політика Трампа просто ідеально описана другим рядком цитати. По ходу пісні там ще й ще раз розкривається стиль правління Додіка і якщо дослухати пісню до кінця, то виникне відчуття, що це була не пісня, а пророцтво, нехай і в такому дивному вигляді. Якщо взяти цей текст або пісню як певний камертон, то все інше стає зрозумілим.

Ті самі легендарні «два тижні», які вже стали загальною назвою для Додіка, просто чітко лягають на цей текст. Правда, в тексті пісні йдеться про «две шаги», а у Додіка — два тижні. Ну і про фіранки з калюжею в коридорі, теж усе ясно. Щойно пацієнт зустрічається з путіним, він регулярно оформляє і те, й інше. Не бачити цього можуть тільки пацієнти, у яких замість мозку — мага. Але це саме стосується і недавнього інциденту з дроновою атакою, яку путін влаштував Польщі.

Як ми пам’ятаємо, Додіка вигнали з його галявини для гольфу і таки змусили якось відреагувати, і він відреагував. Він суворо вийшов до журналістів і строгим голосом почав свою промову: «Послушайте здесь, я имею вам что-то сказать!» І коли журналісти розчохлили свої мікрофони, очікуючи почути щось у стилі: «Генерале, розбомбіть їх до бісової матері», сказав щось інше: «Я думаю, що це могла бути помилка».

І тут знову на допомогу приходить досвід совка, а саме анекдот, на якому судили кавказця за вбивство, а той пояснив, що чистив родинним кинджалом мандарин, а перехожий спіткнувся і впав просто на кинджал. Наприкінці відбувся такий діалог:

-І так — десять разів?

-І так — десять разів!

Щоправда, у цьому випадку було (офіційно) 19 разів, вірніше — 19 дронів, і щоразу це була випадковість. І ось сьогодні стало відомо про те, що в рамках навчань армій картопляних грядок і курника, лапті розгорнули свої «Іскандери» за кілька кілометрів від польського кордону, просто на дорозі, що веде в Калініберг, чи з нього до БРСР. Судячи з усього, їх розгорнули помилково, згідно з Додіком. Ну а ми нагадаємо про те, що в рамках цих навчань, відпрацьовується застосування тактичної ядерної зброї. Ну а ракета «Іскандер», будучи тактичною зброєю, здатна нести ядерну боєголовку. То що там «шаг впирОд и два – назад»?

8 коментар до “Про користь досвіду совка”
  1. У випадку з Додіком іноді згадую Козьму Пруткова: “Если у тебя есть фонтан – заткни его”.

  2. А ось ще совковий анекдот в тему, про Брежнева.

    “Тауарышы *чмок* у нашем политбюре *чмок* наблюдаются прызнаки *чмок* маразма.
    Учера мы хоронили тауарыша… тауарыша… забыл фамилию… Кстати где он?!
    И когда заиграла музыка – я был единственный, кто догадался *чмок* пригласить деуушку на танец!”

    Отже, бальний зал під ці танці вже будують.

    1. Судя по тексту, истребители НАТО сбили в_с_е беспилотники. И залетали они только с Украинской территории.
      Это что, пропаганда такая?

      1. Ви під наркозом, чи розгубили уважність? Перечитав текст від pan_futiy і питання до Вас – що це було?

  3. *трохи оффтопа
    Заради справедливості, ця пісня про школу бальних танців не одеська, а дуже навіть київська. Сама школа була в районі Бесарабки.
    *кінець оффтопа
    І схоже, що зелена наволоч (я їх називаю ЙЗП – одне слово ‘зелені’ цензурне) досить точно дотримується цього принципу про шаг впєрьод і два назад

  4. але річ тут у старій одеській пісні, в якій є такі слова:

    «Это школа, Соломона Пляра. Школа бальных танцев, вам говорят.

    Две шаги налево, две шаги направо, шаг «вперёд» и две — назад». ця пісня не про ОДЕСУ . А про Київ. На Великій Васильківскій був будинок Соломона десь від Бессарабки до макдональдса на Площі Українських Героїв. І там була школа Пляра.

Коментарі закриті.