Незвичний погляд. Про рішення (Частина 1)

Авторка: Світлана

У нещодавно перекладеній архівній статті є словосполучення «центри прийняття рішень», яке щоразу, коли відбуваються події навколо цих «центрів», одночасно загострює дискусію щодо своєї мовної правильності.

І справді, як правильно – прийняття рішень чи ухвалення рішень? Пропоную розглянути аргументи «за» і «проти», які дадуть змогу сформувати вашу власну позицію.

Отже, є кілька думок про вираз «приймати рішення»: 1) це калька з російської, тому його краще не вживати в літературній мові, хіба що в розмовній, а треба вживати тільки «ухвалювати рішення»; 2) це сполучення може вживатися нарівні з «ухвалювати рішення». Спробую застосувати свої способи перевірки.

Перший спосіб – вживання слова в нормативних документах. Це залізобетонний аргумент, який для мене є переконливою підставою вживати слово або словосполучення в подібному контексті і в подібному значенні. Так, наші нормативні документи недосконалі, але поки таке слово чи словосполучення не скасовано і не замінено іншим відповідником, воно має повне право на функціонування.

Тож словосполучення «прийняття рішень» у нормативних документах наявне. Ось, наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від вересня 2025 року, якою, зокрема, затверджено Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території. Цим Порядком регулюється діяльність відповідної комісії, і «прийняття рішень» вживається кілька разів, наприклад:

• «у розгляді, підготовці та прийнятті рішень»;
• «у разі прийняття… рішення…»;
• «прийняття рішення про надання/відмову в наданні допомоги».

Крім того, це словосполучення вжито в інших варіантах: «комісія приймає рішення», «рішення…, прийняте з урахуванням рекомендацій Мінфіну…».

Другий спосіб перевірки – це Словник української мови. У статті «Приймати» 11-томного словника, укладеного в радянський час (7-й том видано в 1976 році), наведено 18 значень цього слова і багато усталених виразів, у тому числі й «приймати рішення»: «Приймати (прийняти) рішення – вирішувати». Тобто формально це сполучення у словнику є. Це аргумент «за». Однак у мене викликають певний сумнів приклади, наведені до цього виразу: «Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання, і коли приймав рішення, то, насамперед, воно було в інтересах держави, партії, народу (Чорн[обривець]., Визвол. земля, 1950); – Прошу прийняти конкретне рішення по моїй пропозиції (Тют[юнник]., Вир, 1964)». У сучасному вживанні ми вже відійшли від конструкції «рішення по (кому/чому?)», бо це явна калька з російської мови, однак у час написання процитованих творів вона вживалася. Тож, за логікою, якщо є одна калька, то може бути й інша – «приймати рішення».

Дещо інші приклади до виразу «приймати рішення» наведено у 20-томному словнику, 15-й том якого (слова в діапазоні «ПРЕФІКС – П’ЯТЬ») вийшов у 2024 році). До речі, Вікіпедія вказує, що 16-й том (слова в діапазоні «Р – РЯХТЛИВИЙ») видано у 2026 році. Ось як подано вираз «приймати рішення» у словнику дворічної давнини: «15) Приймати / прийняти рішення – вирішувати, доходити до якого-небудь висновку. – Будь уважний. Як тільки що – приймай рішення самостійно  (П. Загребельний); Це був розумний крок – спочатку оцінити обстановку на безпечній відстані, а потім уже приймати рішення про подальші дії (О. Авраменко, В. Авраменко); Він вийшов у відставку і прийняв рішення повернутися в рідне місто, піти вчителювати у школу й поступити заочно в університет чи педінститут (В. Лис)». Як бачимо, сполучення «приймати рішення» є у цьому словнику без якихось обмежень щодо стилю чи сфери вживання (тобто його не подано як, наприклад, розмовне, застаріле, діалектне тощо).

(Далі буде)