Втретє на ті самі граблі (Частина 3)

Формально пролог широкомасштабного вторгнення стався рік тому у грудні, коли путін у стилі Сталіна поставив Заходу ультиматум, відомий під власним ім’ям «Збирайте манатки і забирайтеся». Зауважимо, що цю промову, на відміну від Мюнхенської, було виголошено не на якомусь саміті чи переговорах, а дистанційно, через телевізор. А це означає, що ніякі переговори тоді були зовсім не потрібні, та він і не думав, що попереду на нього чекають якісь неприємності, що вимагають переговорів. Як і товариш Сталін, він вважав, що серія потужних навіть не ударів, а захоплень територій сусідніх країн змусить усіх прийняти нову реальність.

Саме такий план він виклав Сі напередодні, і той дав на це «добро». І треба зауважити, що логіка путіна була не такою вже й безпідставною. Він же чудово пам’ятав, що практично без жодного пострілу Сталін зміг захопити половину Польщі, три країни Балтії, а також Бессарабію та Буковину, і розраховував приблизно на такий самий варіант, коли зброю треба буде не стільки застосовувати, як демонструвати, і всі піднімуть лапки догори. Щоправда, він забув про те, що в той самий час шматок Фінляндії мало не застряг у Сталіна в глотці, проте він залишився в «плюсі» й там, захопивши шматок сусідньої країни, хай і несподівано великою кров’ю.

Але з Німеччиною Сталін помилився, і путін врахував цей нюанс, та в його випадку Німеччина як військова сила в цей момент могла не враховуватися, бо станом на грудень минулого року путін набагато краще, ніж канцлер Шольц, знав про реальний стан Бундесверу та його боєздатність. Новий уряд Німеччини лише через кілька місяців виявив, що фрау Меркель настільки знекровила збройні сили, що навіть наявна техніка та озброєння вже забули, коли отримували щось нове, а в половині випадків вони не могли експлуатуватися просто тому, що не було виконано необхідні регламентні та ремонтні роботи. А зроблено це не було тому, що на це не було відпущено грошей. Фрау відіграла за команду друга Володимира без дурнів.

Єдина військова сила, яка бентежила путіна, – США, але він розумів, що в поточній ситуації сил і засобів американських збройних сил на континенті недостатньо для організації хоча б якихось реальних дій у відповідь і що Штатам потрібно кілька місяців підготовки, щоб вступити у гру. Ось цих кількох місяців путін і хотів позбавити Вашингтон, щоб коли той збереться з силами, справу вже було зроблено і Європа капітулювала. Крім того, путін півтора десятка років докладав якнайбільше зусиль для того, щоб максимально зіпсувати союзницькі відносини США та їхніх союзників у Європі.

Фактично він вважав, що з Україною будуть проблеми лише поліцейського характеру, а головним завданням буде забезпечення безпеки під час проведення переможного параду на Хрещатику. Балтію він теж очікував захопити майже без боїв, як це зробив Сталін у 1940 році. І знову ж таки, військові експерти в уряді Меркель сформували позицію Німеччини в тому плані, що війська путіна повністю окупують Балтію набагато швидше, ніж Бундесвер зможе хоч якось на це зреагувати, і тому втрата Естонії, Литви та Латвії – неминуча, а якщо так, то треба виходити з цієї реальності й думати про те, що робити далі. Єдина очевидна проблема, яка вимальовувалась у планах путіна, мала назву «Польща». Але швидше за все, після параду захоплень нових територій у неї, на його думку, був би не той моральний дух, щоб протистояти цьому залізному котку, яким путін вирішив пройтися по Європі.

(Далі буде)