Хроніки нічного нальоту (Частина 4)

Тепер ворог змушений використовувати ракети, вироблені власною промисловістю, та аналоги «Іскандерів», створені у Північній Кореї. Тож, вклавшись у цей наліт майже двома десятками ракет, ворог справді хотів отримати максимальну віддачу від їх використання. Але й це ще не все. Основна маса саме крилатих ракет виявилася повітряного базування, і тут є певні нюанси.

Справа в тому, що кілька днів тому пройшли повідомлення про те, що далека і стратегічна авіація ворога виконує маневри, які вказують на підготовку ракетного удару із застосуванням авіації. Є моніторингові канали, які спеціально стежать за переміщенням таких аеропланів, і цього разу вони показали дещо незвичайну картину. Звична схема використання бомбардувальників Ту-95 МС виглядала так. Вони піднімалися з аеродрому постійного базування «Українка» на Далекому Сході, де їх неможливо дістати, і летіли на авіабазу «Енгельс-2», де є інфраструктура для поточного обслуговування старовинних літаків та їх спорядження крилатими ракетами.

Але через те що ця база вже неодноразово зазнавала атак і там було втрачено такі літаки після обслуговування і навішування ракет, літаки відлітали на авіабазу «Олєнья» в районі Мурманська, де чекали команди на зліт і, відповідно – на атаку. Після цього вони могли приземлитися на «Енгельсі» для дозаправки та дрібного ремонту і відразу ж злетіти, а могли і прямо летіти  на «Українку».

Цього разу все виглядало дуже дивно. З «Українки» в кілька заходів піднялося досить багато «Тушок», але, судячи з усього, їх частина опинилася «не в формі», і вони приземлилися на авіабазі «Бєлая» під Іркутськом або на півдорозі до «Енгельса». З тих літаків, що долетіли до європейської частини курника, частина приземлилася не на аеродромі «Енгельс», а на авіабазі «Дягілєво». Можна припустити, що під час польоту там виявили проблеми, які вивели їх із гри, а тому створювати «масовку» на «Енгельсі» не було сенсу. В результаті лише невелика частина літаків, які вилетіли з Далекого Сходу, отримала свої ракети і полетіла на «Олєнью», звідки вночі і здійснила бойові вильоти з пусками ракет.

Усе це до того, що ворогу дедалі важче даються авіаційні удари із застосуванням стратегічної авіації. Воно й зрозуміло, адже ці літаки розраховані для нанесення ударів ядерними засобами ураження, і в такому розкладі це літаки «одного вильоту», а тут їм доводиться літати часто і на дуже великі відстані, що, звичайно, спалює і без того не надто великий залишок ресурсу. І якщо літаки кинули на цю операцію, то ставки на неї були дуже високими. А ми сподіваємося, що одного разу ці старі автобуси прилетять у свої зони пуску і виявлять, що вони там не одні і що їх там чекають. Змитися вони не зможуть.

І на завершення про те, як це виглядало вночі в тому місці, звідки мені вдалося все це спостерігати. Напевно, багато хто чув і бачив, що робота ППО сьогодні мала інший звук і вигляд. Чесно кажучи, особисто мені такого бачити ще не доводилося. Описувати детально не стану, але, скажімо так, цей вигляд вселяє надію, що ситуація з ось такими нальотами, а точніше – з їх відбиттям, почала змінюватися на краще.