Доповідач налив собі води й залпом її влив у себе, видаючи гучний цокіт склянкою об зуби. Після цього він попросив поставити мультик, на якому все було показано в деталях. Але імператор, дивлячись на перші кадри мультика, запитав:
– Чому мультик, а не бортові камери чи камери стороннього спостереження?
– Бачите, ракета летить зі швидкістю приблизно 10 кілометрів за секунду, і людське око просто не розрізняє об’єктів, що рухаються з такою швидкістю. Тому на цьому відео ми показуємо все схематично та прийнятно для ока людини.
Загалом ракета входить із космосу в щільні шари атмосфери і дуже швидко знижується до вказаної висоти над поверхнею. До цього моменту вона діє так само, як у американців чи китайців, але потім спрацьовує спеціальна парашутна система…
– Хвилинку! – перебив імператор, – значить, вона гальмує? Адже парашути створено для гальмування?
– Ми, ваша величносте, сподіваємося на те, що і противник буде міркувати подібним чином і помилиться. Вчені зі Сколково розробили тугоплавкий наноладан із умовним найменуванням «Мощща-П».
– Чому «П»?
– Це означає «православний». Загалом цей наноматеріал є основою як парашутних строп, так і парашутної тканини. Таке конструктивне рішення дозволяє перетворити гальмівні парашути на розгінні, махального типу.
– Продовжуйте. Дуже цікаво.
– Енергійними помахами парашутів ракета розганяється від швидкості 10 МАХів до вказаної нами – 20 МАХів і вище, залежно від модифікації ракети.
– Тобто вона може летіти і швидше?
– Безперечно. Її швидкість залежить від маси самої ракети, а також – частоти та амплітуди помахів розгінних парашутів. Загалом там діє чотири парашути, це дозволяє змінювати прискорення, що надається кожним із них, збільшуючи або, навпаки – зменшуючи енергійність помахів. Таким чином вона може маневрувати вгору і вниз, а також – вліво і вправо. У принципі швидкість ракети не обмежена, і в разі потреби ми можемо вийти на швидкість 30 і більше МАХів. Що характерно, на таких швидкостях ракети вже зовсім нічим не можна виявити, і особливо важливо, що вони перестають виявлятися навіть візуально.
Імператор трохи відволікся від наукової доповіді і просто уявляв, як його ракети летять по цілях у Флориді та Каліфорнії. Від цього йому робилося добре, як у дитинстві, коли мама з роботи приносила півника із плавленого цукру на паличці. Щоправда, йому більше подобалися такі цукерки у вигляді зірочки, а особливо – пістолета. Це були рідкісні ласощі і не поступалися смаком ні газ-воді з «потрійним сиропом» по 10 копійок за склянку, ні пломбіру за 19 копійок. Він уже уявляв, як язики полум’я поглинають Білий дім і Капітолій, але саме уявний вигляд полум’я повернув його до доповідача.
– Послухайте, шановний. Але мені казали, що вже на швидкості 10 МАХів жоден відомий науці матеріал не витримує температури, до якої нагрівається ракета. Карбід чогось там. Ви що, розробили якийсь новий матеріал для обшивки ракети?
– Ні, ми розробили лише матеріал для парашутних систем прискорення, як я казав раніше, це наноладан. Обшивка ракети виготовляється зі звичайного матеріалу.
– І чому ж він не плавиться?
– Все дуже просто. Противник не здогадується, яку саме систему атмосферного прискорення ми вигадали, і не розуміє, як вона діє. Це як із кавітаційними торпедами, які випускають перед собою бульбашки повітря та дозволяють розганяти торпеду до швидкостей, які вона не може розвинути у воді.
– Наша ракета теж випускає бульбашки?
– Ні, ваша величносте. Наша ракета настільки потужно та енергійно махає прискорювальними парашутами, що потоки повітря створюють зовсім незвичну конфігурацію, і замість того щоб ракета нагрівалася об повітря, вона об нього охолоджується. І чим швидше летить ракета, тим сильніше вона охолоджується. При досягненні швидкості 30 МАХів вона взагалі покривається тонким шаром льоду, з яким ми боремося за допомогою аеродинамічного вазеліну, що виділяється зі спеціальних сопел. Ми вам вказали швидкість 20 МАХів тільки тому, що 30 МАХів ще в роботі саме через надійність цих сопел. Загалом їх передбачено чотири, але на останніх випробуваннях ракета летіла всього на одній соплі і не змогла показати швидкість 30 МАХів.
А зовні палацу група людей у камуфляжі швидко і дружно працювала: з човнів вони тягали колоди та щити, якими акуратно закривали двері та вікна, а потім підпирали колодами. Ось уже з палацу світло зовсім перестало пробиватися, і тоді ці ж люди ланцюжком почали передавати до палацу каністри з бензином, де їх тихо й акуратно виливали на щити та стіни палацу. За всім цим спостерігав уже не молодий чоловік у такому ж камуфляжі й зі зсунутою на лоб темною балаклавою. Він курив люльку, акуратно прикриваючи вогник великим пальцем руки.
Який чудовий оптимізм!
Були ж часи за яких було доречним словосполучення – “Тож на ІксІгрекЙ песимізм!”
Дякую!
Дякую, дуже гарно! Найбільше сподобався фінал!